Центр європейських гуманітарних досліджень

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12187
Метою Центру є поглиблення зв’язків між навчально-науковими інституціями Західної Європи та НаУКМА, поширення західноєвропейської гуманітарної думки в Україні та української гуманітарної думки в Західній Європі.

Browse

Browsing Центр європейських гуманітарних досліджень by Subject "article"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Melos of the Undivided Church. Notes on the Interchurch Researches of Early Music
    (2019) Morozova, Daria
    New attention towards the ancient Church chant is especially on time in today's Ukraine, where the renewed autocephalous Church is entering the global Christian community, looking back at its own historical and liturgical roots and trying to overcome the stereotypes about its tradition. The present article deals with the myths of different Christian musical traditions concerning themselves and their neighbors. Such myths implicitly express the yearning for the lost unity of the Church and condemn the Other for this loss. Hence they continue the dogmatic polemics in the domain of aesthetics. As we have demonstrated, such myths were constructed by the 19th-20th centuries historiographies of Church chant as an ideological impetus for the renewal of the relevant traditions. However "positive" mythologization of one's own chanting tradition, firstly, retouched those dimensions of its image that were underestimated at that time, and secondly, often denigrated the neighbor traditions. So, the one-sidedness of such mythologization has provoked some modern cantors to engage into the joint reconstruction of authentic history of music together with their foreign colleagues. In this paper such collegial reconstructions - theoretical as well as practical - were for the first time assessed as an important dimension of interconfessional and interchurch dialogue. As we tried to show, they are not less necessary than the discussions in dogmatic field and their fruits are much more powerful than any "musical Esperanto" of popular Christian hymns.
  • Thumbnail Image
    Item
    Regime of Timelessness: On the Centennial of the Meeting of Osip and Nadezhda Mandelstam
    (2019) Sigov, Konstantin
    This essay is based on a paper delivered at the conference "Uomini liberi: La "cultura del samizdat" risponde all’oggi", October 12–15, 2018, in Seriate, Italia.
  • Thumbnail Image
    Item
    Двоперстя і діофізитство. Спадщина Антіохійської школи у розколі XVII ст.
    (2019) Морозова, Дарія
    Мета статті: Дослідили роль Антіохійськоі школи патристики в дебатах поміж старообрядцями та новообрядцями. Методи дослідження: шляхом компаративного аналізу джерел та вивчення історії традиції простежено зв’язок обрядових дискусій XVII— XVIII ст. із антіохійською христологією IV—V ст. Основні одержані висновки: богословський вимір церковного ро ст. визначався, насамперед, множинними інтерпретаціями спадщини грекомовних сирійських Отців Церкви. Цю спадщину антіохійських богословів кожна сторона вільно тлумачила у своїх злободенних цілях: антіохійські Отці поставали то захисниками двоперстя, то апологетами триперстя, хоча їх тексти однозначно свідчать, що самі вони хрестилися одним перстом. Той факт, що в якості останньої інстанції тлумачення Никон залучав сучасного Антіохійського патріарха, засвідчує уявлення слов’ян про тяглість Антіохійськоі школи, яку вони не обмежували жодними хронологічними рамками.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сирійські джерела антропології Йоана Екзарха
    (2019) Морозова, Дарія
    Мета статті: Дослідили вплив Антіохійської школи на Шестоднев болгарського автора Хcт. Йоана Екзарха. Методи дослідження: шляхом компаративного аналізу джерел проаналізовано відомі та раніше не відомі запозичення Йоана з сирійських грекомовних джерел. Основні одержані висновки: вказано досі не помічене джерело антропологічної частини Шестодневу — трактат Феод Стислий виклед божественних догматів. Розглянуто основні антропологічні теми, почерпнуті Йоаном у його сирійських джерелах творах Феодорита і Северіана Гавальського. Це такі специфічні погляди, як—от відкинута V Вселенським Собором ідея створення тіла раніше від душі; ідея вселенського походження Адама і його ідея земного Раю. Поруч із цими "теологуменами" антіохійців, однак, слов’яни сприймали й більш важливі засади їх світогляду — передусім, загальний антропологічний оптимізм цієї школи, її "містичний " та особливий акцент на гідності людини