Том 7
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 7 by Title
Now showing 1 - 20 of 25
Results Per Page
Sort Options
Item The activities of the "left" wing (CP(b)U) in the context of political and armed confrontationon the northeastern border of the Ukrainian state in September — October 1918(2024) Pylypenko, VladyslavIn this article, the author attempts to examine a case that has not yet been sufficiently considered in Ukrainian and foreign historiographies: the activities of certain CP(b)U political groups (the so-called "left" wing) in September-October 1918. This issue will be considered through the intra-party discussions in the CP(b)U during the "September" plenum in Orel, the 2nd Congress of the CP(b)U in Moscow in October 1918. This topic has not yet received adequate attention in historiography. Most studies have focused on the ideological basis of political groups "inside" the CP(b)U, without much attention to their common and distinctive features. Discussions within local parties have been viewed in isolation from the "external" processes outside them. In the end, this issue was often given a certain political coloration, through which the CP(b)U was seen as either a "controlled pawn of Moscow" or a "local national independent movement" in a "communist wrapper". The activities of the "leftists" demonstrate a certain "selfsufficiency" of local Bolshevik political formations. Even though Georgy Pyatakov’s faction faded into the background, a number of its ideological postulates were put into practice. Among them, the main one was the idea of an armed way of the "liberation" of Ukrainian territories, with a focus on the means available locally (formation of armed regular units). The author also notes that the manifestations of the "leftist" independent activities were, not least, facilitated by a change in the political line in Moscow’s highest political circles (especially after Lenin’s injury in September 1918), and a common vision of the "left" wing with their opponents in the CP(b)U (the "right-wing" led by Emmanuel Quiring).Item Доля Криму і міжнародний мир(2024) Кірсенко, МихайлоДосвід розв’язання територіально-політичних суперечок свідчить, що найпереконливіші етнічні, історичні, економічні, стратегічні обґрунтування виявляються тенденційними і ведуть до конфронтації. З іншого боку, незнання чи ігнорування аргументації обох сторін спричиняється до помилкових рішень, а це катастрофа для політиків і трагедія для народів, бо загрожує кривавими конфліктами. Тому потрібно чітко уявляти собі попередній розвиток і сучасний стан речей, прорахувати ймовірні варіанти й робити практичні висновки, керуючись інтересами реального життя.Item Діяльність Полтавського комітету Революційної української партії у 1902–1903 рр.(2024) Орел, ЮліяУ статті висвітлено діяльність Полтавського комітету Революційної української партії у 1902 і 1903 рр. і опубліковано відозви, написані й надруковані членами місцевого осередку. Метою є вивчення діяльності цього підрозділу партії, аналіз його політичної програми та введення в науковий обіг відозв, які він створив. На підставі розгляду документів слідчих проваджень, відкритих унаслідок викриття вказаної групи наприкінці 1903 р. Полтавським губернським жандармським управлінням, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ, спогадів учасників і аналізу прокламацій встановлено, які саме напрями діяльності були характерними для цієї групи, як було організовано її підпільну роботу. Порівняння діяльності Харківського і Полтавського комітетів РУП дає можливість зробити висновок про спільну організацію і методи боротьби. Аналіз відозв Полтавського комітету РУП проливає світло на формування української політичної думки того часу, що дає змогу зрозуміти ідейні передумови розколу партії у 1904 р. Стаття містить не відомі раніше факти про функціонування РУП на Полтавщині та імена її учасників, більшість із яких пізніше стала видатними діячами українського політичного руху та Української революції. Особливо наголошено на ролі Миколи Порша як одного з очільників місцевого осередку РУП і пізніше голови Центрального комітету партії. У висновках констатовано необхідність подальшого вивчення історії цієї першої на терені Російської імперії української політичної партії і такого джерела з історії української політичної думки, як відозви.Item Костянтин Гломозда. In memoriam(2024) Гломозда, ДмитроКостянтин Юхимович Гломозда народився 3 травня 1958 року в місті Києві. Після закінчення середньої школи No 115 вступив на історичний факультет Київського педагогічного інституту імені Максима Горького (нині Український державний університет імені Михайла Драгоманова), який закінчив 1979 року, отримавши диплом із відзнакою. Відтак працював учителем історії в рідній школі, 1982 року перейшов на роботу до київського міського Палацу піонерів і жовтенят (нині Київський Палац дітей і юнацтва). Пізніше працював в Інституті історії, в 1986 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, проводив дослідження у галузі джерелознавства, геральдики, історії військового однострою.Item Локалізація топографічних об'єктів на рукописному плані-схемі Львова 1686 року(2024) Долинська, Мар'яна; Кирчів, Маркіян-ЛюбартУ студіях з історичної топографії та історичної географії поряд із традиційними для історика писемними джерелами рівноцінним джерелом виступають картографічні матеріали. Унікальною і цінною пам’яткою для вивчення адміністративно-топографічного устрою Галицького передмістя Львова магдебурзького періоду є рукописна карта-схема північної частини цього передмістя, датована 1686 р., накреслена олівцем із чорнильними написами і помітками на паперовому аркуші без заголовка або назви. Порівняння рукописної схеми з також унікальним, нестандартним фіскальним документом — реєстром шосового податку від 1607 р., укладеним під керівництвом чи за авторством львівського урядника Станіслава Ансеріна, — дає змогу локалізувати або уточнити розташування всіх топографічних об’єктів, нанесених на мапу. Це стосується ліній пробігання комунікацій: вулиць "від костелу бернардинів", Широкої, Гончарської, "вулиці Слюсарської і Котлярської", Пальчиковської, "вулички до Вороблячого млину", Соколівської, Волоського гостинця, Волоського мосту, Волоської рогачки. Чітко зображено протікання водних артерій: основного (старого) і штучного русел ріки Полтви, основного русла її притоки, названої в картографічному документі Серетом, а також Канонічого і Вороблячого млинів. Позначено місця розташування церкви Богоявлення з цвинтарем (подвір’ям), школою, шпиталем і домогосподарствами братчиків Богоявленського передміського братства. Унікальним є відтворення окремих шанців і валів четвертої лінії фортифікацій Яна Бернса та муру новозбудованого монастиря кармелітів черевичкових. Крім прикладних уточнень щодо мікротопографії північної частини Галицького передмістя Львова, аналіз рукописної мапи 1686 р. і її порівняння з шосом 1607 р. дає змогу висновувати і більш узагальнювальні позиції, зокрема щодо ранньомодерного дуального сприйняття поняття «вулиці» як лінійного або полігонального утворення, а також пояснення вживаних у тогочасних документах форм "передня вулиця" і "тильна вулиця". Спостереження над композицією мапи-схеми схиляє до версії, що її виконали на замовлення Богоявленського братства, церква якого становила для братчиків ментальний центр світу.Item Магістеріум із новочасної історії Європи і України (НаУКМА, кафедра історії, 1996 р.)(2024) Балабушевич, Тетяна; Глісон, Вільям; Кірсенко, МихайлоДворічна програма формує дослідників вітчизняної історії в її європейському контексті. Фундаментальні засади циклу враховують новітні здобутки науки, увагу зосереджено на узагальнювальних курсах, порівнянні найважливіших феноменів, виявленні першовитоків і аналізі специфічних рис у тенденціях новітнього самовизначення і сучасної ментальності.Item Образ Кабула в газеті Times і спогадах британців першої половини XIX ст.(2024) Положай, КостянтинУ статті проаналізовано й порівняно праці трьох підданих Великої Британії, що опинилися в Кабулі у ХІХ столітті з різницею у 30 років, — посла до двору шаха Шуджі, Маунтстюарта Ельфінстона, який перебував з офіційною місією у Кабулі у 1808 р., сера Александра Бернса — британського подорожувальника, який залишив спогади про своє перебування в Афганістані у 1836–1838 рр., і леді Флоренції Сейл, яка серед інших знатних британок і британців опинилася в полоні в Кабулі під час катастрофічного відступу британської армії з Кабула у 1842 р. За допомогою цих джерел, а також залучення британської преси, зокрема газети Times, окресленого періоду, автор намагається окреслити те, який образ цього міста транслювали автори вибраних праць. Окрім цього, досліджено трансформацію цього образу в зазначений хронологічний період і вплив зовнішньополітичної ситуації довкола Афганістану на досліджуваний образ міста Кабул.Item Образ і за образом: побожність князя Станіслава Радзивила (1559–1599) в історіографії та релігійних практиках(2024) Стафійчук, МаргаритаУ фокусі статті перебуває формування образу побожності першого олицького ордината князя Станіслава Радзивила (1559–1599). Зокрема, здійснено спробу простежити етапи формування образу побожного князя-католика та притаманних йому рис на базі гербівників та іншої геральдичної літератури ранньомодерного періоду, із залученням історіографії пізніших століть. Крім аналізу формування образу побожності олицького ордината у статті розглянуто відомості про релігійні практики та харитативну діяльність князя Радзивила. Перша спроба дослідження образу "Побожного" володаря Олики виявила певні невідповідності між трансльованим образом Станіслава Радзивила та його практичними утіленнями у діяльності князя як ордината і патрона, що відкрило нове коло питань, які потребують подальшого дослідження.Item Образи незабутніх учителів(2024) Гордієнко, ДмитроСтаття присвячена пам’яті Тетяни Аркадіївни Балабушевич і Михайла Володимировича Кірсенка. Тетяна Аркадіївна Балабушевич — українська науковиця-історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НаУКМА. Дослідниця економічної історії України XVI—XVIII ст., історичної географії, наукової бібліографії історії. Михайло Володимирович Кірсенко — український історик, професор , доктор історичних наук , заслужений діяч науки і техніки України.Item Опис Львова 1711 року в данському травелозі: переклад і коментар(2024) Папа, ІринаПублікація містить опис Львова 1711 року данською мовою і переклад українською мовою, який уперше зроблено з мови оригіналу. Також у супровідному тексті проаналізовано історичний контекст появи подорожнього щоденника Юста Юля і Расмуса Еребо та подано короткий аналіз цього історичного джерела.Item Партизанська радіограма М. С. Хрущову від 29 травня 1943 р. як джерело для дослідження україно-польських взаємин 1940-х рр.(2024) Борщик, ЯрославКривавий міжнаціональний конфлікт між українцями і поляками в роки Другої світової війни ще тривалий час буде дражливою темою у спільній історії обох народів. Національні історіографії напрацювали власні узагальнені погляди на ці події, а політичні декларації польського парламенту остаточно звузили поле для інтерпретацій. У цьому контексті подано до уваги вихідну радіограму партизанського з’єднання ім. Берії, в якій коротко, але дуже влучно розповідається про їхнє бачення та перспективу "міжусобної різанини", а також про можливі варіанти залучення загону до цих процесів.Item Події "Празької весни" у світлі мемуаристики та епістолярію українських дисидентів(2024) Малая, ГаннаНа основі мемуарів і епістолярію висвітлено реакцію представників українського дисидентського руху на визначні події в Чехословаччині 1968 р. Ці его-джерела дають змогу з перших вуст дізнатися про захоплення, надії, сум і розпач, що охоплювали дисидентів протягом нетривалого часу. Хоча через суб’єктивний характер ці джерела потребують додаткового критичного аналізу та верифікації, мемуари надають виняткові свідчення та враження про ці події. Реформи в Чехословаччині дали дисидентам сподівання на перспективи розвитку демократичних процесів у Радянському Союзі. Однак різке придушення процесів демократизації чехословацького суспільного життя розвіяло ілюзії про можливості трансформації радянського тоталітарного режиму. У статті розглянуто основні джерела інформації, якими послуговувались дисиденти. Розглянуто ключові аспекти культурної взаємодії між українською і чехословацькою інтелігенцією до і під час "Празької весни", а також конкретні реакції та заходи, вжиті українськими дисидентами після вторгнення до Праги.Item Про причини невдач націоналізації Російською імперією Литви(2024) Шандра, ВалентинаПро причини невдач націоналізації Російською імперією Литви. Рецензія-огляд: Дарюс Сталюнас. Польша или Русь. Литва в составе Российской империи. Автор. пер. с литовского Т. Тимченка. Москва: Новое литературное обозрение, 2022. 376 с. (серия Historia Rossica) У рецензії-огляді монографії знаного литовського дослідника Дарюса Сталюнаса розглянуто історію перебування у Російській імперії Литви як складової Північно-Західного краю. Звернуто увагу на концепції, які обслуговували імперську експансію, а також на заходи, до яких вдавалася російська держава, прагнучи русифікувати місцеву людність, зокрема литовців, поляків, білорусів і євреїв. Зауважено, що автору вдалося простежити, що цей процес відбувався паралельно з деполонізацією, з насадженням православ’я, заміною латиниці кирилицею та запровадженням російської мови до католицького і юдейського богослужіння. Визначено, чому імперія не досягла бажаної русифікації. Підкреслено, що скрупульозне дослідження складних проблем збереження етнічних ідентичностей, а згодом і націєтворення, робить науковий доробок Дарюса Сталюнаса цінним для поглибленого вивчення подібних процесів і для українських історичних регіонів ХІХ — початку ХХ століття.Item Продати "Східне питання": реклама у британській копійчаній пресі у часі Великої східної кризи 1870-х рр.(2024) Ящук, ЄвгенЦя стаття аналізує, як "Східне питання" ставало частиною споживацької культури в Британській імперії під час Великої східної кризи 1875–1878 рр. Протягом довгого часу дослідники розглядали поняття "Східне питання" крізь призму історії дипломатії та політичної історії, і навіть недавні розвідки, що намагаються поглянути на нього з позицій нових підходів, не виходять за межі політичного. Зосереджуючись на розлогому рекламному оголошенні, опублікованому в лондонській щоденній копійчаній газеті The Standard у лютому 1877 р., стаття підважує таку визначеність поняття. Залучаючи підходи історії медіа та культурної історії, вона показує, що "Східне питання" набувало товарних рис у часі міжнародної кризи 1875–1878 рр. і ставало зручним інструментом для книжкових видавців і газетярів для просування їхньої продукції. Передбачаючи обізнаність читачів із поняттям, вони використовували відкритість його тлумачень, щоб додати потрібні їм назви текстів до газетних оголошень. Такий утилітарний підхід до поняття давав змогу авторам рекламних матеріалів варіювати його значення, щоб підкреслити уявлення, які вони бажали донести до потенційних споживачів знання.Item Родинні історії Тетяни Балабушевич і Михайла Кірсенка: бесіда з Надією Довженко (розмову вів Ярослав Борщик)(2024) Довженко, НадіяСтаття присвячена пам’яті Тетяни Аркадіївни Балабушевич і Михайла Володимировича Кірсенка. Тетяна Аркадіївна Балабушевич — українська науковиця-історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НаУКМА. Дослідниця економічної історії України XVI—XVIII ст., історичної географії, наукової бібліографії історії. Михайло Володимирович Кірсенко — український історик, професор , доктор історичних наук , заслужений діяч науки і техніки України.Item Світлій пам'яті моїх наставників і колег(2024) Шліхта, НаталіяСтаття присвячена пам’яті Тетяни Аркадіївни Балабушевич і Михайла Володимировича Кірсенка. Тетяна Аркадіївна Балабушевич — українська науковиця-історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НаУКМА. Дослідниця економічної історії України XVI—XVIII ст., історичної географії, наукової бібліографії історії. Михайло Володимирович Кірсенко — український історик, професор , доктор історичних наук , заслужений діяч науки і техніки України.Item Слово головної редакторки(2024) Шліхта, НаталіяCьомий том видання "Наукові записки НаУКМА. Історичні науки", підготовлений, як і попередні два, в умовах повномасштабної російсько-української війни. Робота над цим випуском була особливо складною для нас також в емоційному плані. У вересні 2023 року трагічно загинули засновники кафедри історії НаУКМА, наші вчителі й колеги — Михайло Володимирович Кірсенко й Тетяна Аркадіївна Балабушевич. Присвячуючи цей том їхній світлій пам’яті, ми висловлюємо їм заслужену вдячність і шану, стверджуючи спадкоємність поколінь могилянських істориків і відстежуючи їхній вплив на дослідницьке й освітнє життя кафедри, 30-ліття якої ми відзначали минулоріч.Item Тор і Бахмут у XVIII ст.: промисел, місто, екологія (До питання про початки міського життя на Донбасі)(2024) Маслійчук, ВолодимирПостання корпоративних міст і сучасні проблеми, пов’язані з ними, в українській історії становлять частину студій про початки міст Донбасу. Пояснити згадані проблеми суттєво допомагає дослідження перших таких міст, тісно пов’язаних із видобутком солі, — Тора (Слов’янська) і Бахмута. Своєю чергою, зосередження на якості життя, зокрема на взаємодії міста й села, на екології, медицині й дозвіллі, дає змогу оприявнити підґрунтя зазначених урбаністичних особливостей. Надто якщо зважити на те, що джерельна база щодо історії цих міст доволі велика, тоді як згаданий аспект в історіографії розроблений слабко. І Тор, і Бахмут, поселення з укріпленнями, виникли на солевиварювальних промислах, розташованих на великому прикордонні, через суттєву зовнішню небезпеку й бажання новоствореної Російської імперії монополізувати та вдосконалити видобування солі. Населення цих міст було досить мультикультурним, але саме функціонування промислу пов’язують із примітивною механізацією, супровідним виробництвом, потребою комунікацій і важливим значенням віддаленого центру торгівлі — Харкова. Формування міського простору певною мірою поділяло згадані міста на виробничу частину й місця для дозвілля та проживання, хоч важливими були також передмістя й сусідні хутори. Однією з найбільших для зазначених міст виявилася екологічна проблема, спричинена випарами від виварювання солі, поганою якістю прісної води та винищенням довколишніх лісів. У такому разі якісні підходи, що дають змогу ліпше зрозуміти особливості постання Донбасу, допомагають поглянути на досліджуваний регіон як на простір із питомими проблемами соціальних інституцій та екології.Item "Тут присутнє все — і травма, і сміх". Деколонізаційна та інші оптики круглого столу "Радянське “я” і радянське “ми”" (Київ, НаУКМА, 2 липня 2024 р.)(2024) Пилипенко, ВладиславШирокомасштабне вторгнення Російської Федерації стало "точкою неповернення" як для української, так і для зарубіжної наукової спільноти. Почали переосмислювати притрушені багатовіковою консервативною пилюкою наративи, здійснювали спроби вивчити/пізнати "природу" сьогочасного конфлікту. Разом з тим, світ (пере)відкривав Україну, а Україна, "підштовхнута" агресією Росії, усе більше інтегрувалася в контекст тогочасних дискусій Європи та Америки. Одними з перших пізнати "український феномен" спробували дослідники Russian/Soviet studies. Серед них чільне місце посіли Енн Епплбом, Шейла Фіцпатрік, Лін Віола, Карл Шльоґель, Гіроакі Куромія, Анна Рейд.Item У переддень першого повстання (Два джерела про активність козаків навесні — влітку 1591 року)(2024) Тесленко, ІгорУ статті розглянуто передумови першого козацького повстання під проводом Криштофа Косинського у світлі кореспонденції київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608). Особливу увагу приділено листам аристократа до троцького воєводи Миколая-Криштофа Радивила "Сирітки" (Степань, 30 травня 1591 р.) й учасників ради сенату в Яновці, скликаної на 31 листопада 1591 р. (Острог, жовтень 1591 р.). Аналіз цих документів дав змогу внести низку уточнень до традиційної схеми розповіді про козацьку активність, що передувала повстанню, а порівняння змісту і стилістики джерел показало відмінності в їхньому інформаційному наповненні та способі розставлення акцентів. Розбіжності ці було зумовлено не лише різним часом написання листів, а й різною цільовою аудиторією та завданнями, які ставив перед собою автор послань. Раніше з них зберігається у Національному історичному архіві Беларусі в Мінську, пізніше — в рукописному відділі Бібліотеки Варшавського університету. Обидва документи не публікувалися раніше і вміщені у додатку до статті.