Browse
Recent Submissions
Item Інтегрований підхід у дослідженні інтелектуально-інноваційного розвитку будівельної галузі(2025) Іванова, Тетяна; Мостовенко, ОлексійРозглянуто методологічні підходи до оцінки інтелектуально-інноваційного розвитку будівельної галузі з акцентом на інтегрований (системний) підхід, який виступає універсальним інструментом для вивчення складних багатовимірних процесів. Актуальність дослідження обумовлена зростаючою роллю інновацій у післявоєнному відновленні та трансформації економіки України, а будівельна галузь виступає ключовим елементом інфраструктурної модернізації, цифрової трансформації та екологізації просторового розвитку. У роботі обґрунтовано необхідність синтезу різнорівневих методів дослідження: системного, інституційного, статистичного, регіонального, якісного у межах єдиної аналітичної моделі, який дозволяє оцінити стан інноваційного потенціалу будівельної галузі та розкрити механізми його реалізації в умовах нестабільності, технологічних змін та дефіциту ресурсів. Інтегрований підхід охоплює багатогранне вивчення взаємозв’язків між суб’єктами інноваційної діяльності, інфраструктурою підтримки, державним регулюванням, людським і фінансовим капіталом. Акцент зроблено на взаємозалежності таких чинників, як цифровізація процесів проєктування (BIM), інституційна підтримка інновацій, зелена та енергоефективна модернізація будівництва, а також інтеграція інновацій у міське середовище через концепції Smart City. У роботі враховано провідний міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, Великої Британії, Південної Кореї та Сінгапуру, який дозволяє ідентифікувати найкращі інноваційні практики для імплементації в українських умовах. Окрему увагу приділено побудові інформаційної моделі оцінювання інноваційного розвитку, яка ґрунтується на багаторівневому аналізі показників, адаптованих до національної статистичної бази, та принципах відкритості даних. Запропоновано використання геоінформаційних систем, цифрових технологій і аналітичних платформ для візуалізації динаміки інноваційних процесів у будівельній галузі за регіональним принципом. Результати дослідження можуть бути використані для формування регіональних та державних стратегій підтримки інновацій у будівництві, розробки цільових програм відновлення та залучення інвестицій у високотехнологічні проєкти. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, які ґрунтуються на динамічному моніторингу, багаторівневому аналізі та моделюванні сценаріїв розвитку галузі. Враховуючи масштаб завдань, які стоять перед українською будівельною галуззю у воєнний і повоєнний періоди, представлений підхід може стати основою національної моделі стійкого інноваційного розвитку.Item Пам'яті Миколи Християновича Бунге (до 130-ї річниці з дня смерті)(2025) Галицька, ЕлеонораМикола Християнович Бунге (1823-1895) - видатний вітчизняний учений зі світовим ім’ям, педагог, державний діяч, політик, реформатор другої половини XIX ст. У 2023 р. минуло 200 років від дня його народження, а на 2025 р. припадає 130-та річниця від дня його смерті.Item Внутрішня міграція населення та реформування житлової політики як інструменту збереження інтелектуального капіталу в регіонах(2025) Іванова, Тетяна; Мостовенко, ОлексійПроблема відтоку досвідчених та кваліфікованих кадрів із одних регіонів та переселенням в інші регіони виступає однією з найгостріших для України та потребує комплексного вирішення, оскільки поглиблює регіональні диспропорції у розвитку, знижує інноваційний потенціал та уповільнює економічне зростання. Одним із інструментів, який може вплинути на цю тенденцію, виступає соціальне житло, яке є частиною житлової політики України та дозволяє створити необхідні умови для проживання та забезпечення робочими місцями досвідчених фахівців в процесі відновлення країни та потребує належної підтримки з боку держави. Війна росії проти України спричинила не лише значні територіальні втрати та руйнування інфраструктури, але й завдала непоправної шкоди інтелектуального капіталу країни. Масштабна вимушена міграція українців за кордон та всередині країни призвела до дефіциту висококваліфікованих кадрів на внутрішньому ринку праці, та має тривалі негативні наслідки для економічного розвитку країни. Стаття присвячена аналізу регіональних диспропорцій внутрішньої міграції інтелектуального капіталу та житлової політики, частиною якої є забезпеченням внутрішніх переселенців соціальним житлом, як інструменту подолання проблем зруйнованого та пошкодженого житла та збереження високоосвіченого населення всередині країни. Автори визначають вплив держави та людиноорієнтованої житлової політики на збереження й формування інноваційного клімату регіонів. В результаті дослідження проаналізовано досвід оренди соціального житла та основних принципів його формування. Зокрема, увагу приділено механізму підтримки людського капіталу через регіональні та територіальні можливості громад, оскільки держава не має в повному обсязі можливостей створити та забезпечити житлом всіх осіб, що вимушені мігрувати в інші регіони. Зазначено, що надання можливості оренди якісного соціального житла сприяє вирішенню внутрішнього переміщення населення залишитися в регіоні та розвивати його інноваційний потенціал. Підкреслена важливість соціального житла як ефективного інструменту вирішення проблеми регіональних диспропорцій населення та задля збереження та формування інвестиційно-інноваційного клімату. Визначені основні фактори щодо вибору місця проживання та запропоновані механізми соціального житла як інструменту збереження та розвитку інтелектуального капіталу. Висновки статті підкреслюють причини та мотиви регіональних диспропорцій внаслідок внутрішньої міграції інтелектуального капіталу та пропонують підходи щодо зміни принципів соціального житла як інструменту збереження та розвитку інноваційного клімату регіонів в умовах післявоєнної відбудови.Item Чинники активізації банківського кредитування в Україні(2025) Гладких, Дмитро; Любіч, Олександр; Каплин, СергійВступ. Протягом 2024 р. банківська система Україна продовжувала функціонувати у стресових обставинах, пов’язаних переважно з повномасштабним збройним конфліктом, що триває, та невизначеними прогнозами стосовно перспектив його завершення. Водночас системі загалом вдалося уникнути критичного погіршення якості та значних втрат активів, ліквідності, ресурсної бази, капіталу, клієнтів, точок продажу та функціональної спроможності в цілому. Натомість окремі ключові показники діяльності банків (зокрема чистий прибуток) за результатами 11 місяців роботи виявилися безпрецедентно високими. Отже, банківська система країні і надалі демонструє високий рівень адаптивності до комплексу зовнішніх та внутрішніх шоків. Однак вона наразі стикається з низкою складних проблем, головною серед яких, на нашу думку, є повільні темпи відновлення корпоративного й роздрібного кредитування. Проблематика. Аналіз основних чинників активізації банківського кредитування в Україні та обґрунтування переліку заходів з боку держави, спрямованих на активізацію корпоративного та роздрібного кредитування. Мета – оцінка основних позитивних і негативних чинників, що формують поточні тренди розвитку кредитної діяльності банків, обґрунтування необхідних заходів із боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у сфері корпоративного та роздрібного кредитування. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння, аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано основні позитивні й негативні чинники активізації корпоративного та роздрібного банківського кредитування в Україні, зокрема: динаміку регулятивного капіталу та залучених коштів банківської системи в розрізі валют, юридичних і фізичних осіб, інвестицій банків у державні цінні папери та інші інструменти тимчасового розміщення ліквідності, інфляції, облікової ставки, ринкових ставок за кредитами та депозитами в національній валюті, частки проблемної заборгованості у кредитному портфелі, окремі заходи державного регулювання економіки, що реалізуються через урядові кредитні програми. З метою вирішення наявних проблем запропоновано перелік заходів стосовно активізації банківського кредитування. Висновки. Протягом 2024 р. кредитний портфель поступово зростав у всіх ринкових сегментах, окрім урядової програми “Доступні кредити 5−7−9 %”. Найбільший відносний приріст продемонстрував роздрібний кредитний портфель, сформований у межах програми "єОселя". Банки також активно кредитували населення на ринкових умовах, попри високі кредитні ставки. Банківська система не відчувала дефіциту пасивів, натомість мала надлишкову ліквідність. Всі складові ресурсної бази в національній валюті зростали, також поступово зростав регулятивний капітал. Швидкість збільшення інвестицій у державні цінні папери не перевищувала швидкості зростання кредитного портфеля, натомість відбувався поступовий перерозподіл ресурсів на користь ОВДП на тлі скорочення вкладень у депозитні сертифікати. Зростання інфляції не призвело до підвищення ставок за кредитами та депозитами. Ставки за гривневими кредитами та депозитами юридичних і фізичних осіб прямували за змінами облікової ставки та перебували у "класичному" діапазоні: за кредитами – вище облікової ставки, за депозитами – нижче. Високі ставки за споживчими кредитами населення не заважали активному зростанню роздрібного кредитного портфеля, натомість низькі ринкові ставки за кредитами юридичним особам не стимулювали збільшення корпоративного кредитного портфеля. Висока частка проблемної заборгованості (NPL) не заважала банкам активізувати кредитування. До переліку заходів, спрямованих на активізацію корпоративного та роздрібного кредитування, слід віднести: зниження облікової ставки виключно за умови попереднього зниження інфляції; зменшення дохідності альтернативних інструментів інвестування надлишкової ліквідності банків; пом’якшення вимог щодо новизни предмета іпотеки та ліквідності застави житлової нерухомості; погашення заборгованості держави в межах програми "Доступні кредити 5−7−9 %".Item Проблеми та шляхи вдосконалення механізму банківського обслуговування аграріїв в Україні(2025) Гладких, Дмитро; Любіч, ОлександрВступ. Сільське господарство є базовим елементом української економіки, що забезпечує вагому частину ВВП, левову частку товарного експорту, великою мірою формуючи ресурсну базу та кредитний портфель банківської системи. При цьому активний розвиток сфери агропромислового комплексу (АПК) вимагає не лише значних додаткових обсягів довгострокових і дешевих кредитних ресурсів у національній валюті, а й додаткових специфічних банківських продуктів і послуг, що наразі пропонуються банками лише фрагментарно. Проблематика. Аналіз основних чинників активізації банківського кредитування та вдосконалення механізму комплексного банківського обслуговування підприємств АПК в Україні, обґрунтування переліку заходів з боку держави, спрямованих на вирішення проблем у цій сфері. Мета – аналіз основних перешкод на шляху активізації банківського кредитування та вдосконалення механізму банківського обслуговування підприємств сфери АПК, обґрунтування необхідних заходів з боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у сфері кредитування та банківського обслуговування аграріїв. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння, аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано кредитні та інші банківські продукти, орієнтовані на агровиробників, основні чинники, що перешкоджають активізації кредитування агропідприємств в Україні. Визначено перелік заходів, спрямованих на вирішення наявних проблем, серед яких – розширення номенклатури специфічних банківських послуг на рівні одного з державних банків з подальшим створенням у середньо строковій перспективі спеціалізованого агробанку. Запропоновано рекомендації щодо законодавчої підтримки цього процесу. Висновки. Агросектор формує вагому частку ВВП та значну частину експортних надходжень України, а його подальший розвиток потребує активної підтримки з боку банківської системи. Це актуалізує необхідність комплексу заходів з боку держави, спрямованих на активізацію банківського кредитування підприємств сфери АПК у режимі "єдиного вікна". З цією метою доцільно рекомендувати: внесення змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями в частині пом’якшення вимог щодо коефіцієнтів ліквідності застави нерухомого майна; пом’якшення вимог до підприємств аграрного сектору щодо формальної відповідності ESG-стандартам виробничих проєктів, які кредитуються у межах урядової програми "Доступні кредити 5–7–9 %"; розроблення розширеної номенклатури кредитних продуктів та пов’язаних із ними специфічних банківських послуг для аграріїв, організацію надання цього пакета одним із державних банків у режимі "єдиного вікна"; розроблення механізму довго строкового цільового рефінансування банків з подальшим спрямуванням цих кош тів агропідприємствам у вигляді довгострокових кредитів; уточнення та синхро нізацію між собою суперечливих положень чинного законодавства України щодо банків і банківської діяльності; визначення доцільності створення спеціалізованого державного агробанку, що має пропонувати підприємствам агробізнесу широку лінійку кредитних продуктів і пов’язаних з ними послуг, впроваджувати успішні практики іпотечного кредитування, сприяючи формуванню ліквідного ринку землі, а також має стати основним оператором залучення та розподілу коштів іноземних партнерів, що надходитимуть в Україну в межах реалізації програм Зеленого курсу тощо.Item Сучасні підходи та цифрові рішення в оцінці кредитоспроможності позичальників(2025) Глущенко, Світлана; Долінський, ЛеонідВступ. Оцінка кредитоспроможності позичальників є одним із ключових елементів кредитної діяльності та функціонування кредитного ринку, а інноваційні підходи на підґрунті цифрових фінансових технологій відкривають нові можливості для вдосконалення процесів проведення оцінки кредитних ризиків та прийняття рішень. Проблематика. У сучасному фінансовому світі існує об’єктивна потреба в комплексному поєднанні та інтеграції традиційних та фінтех (FinTech)-підходів у загальній логіці процесів оцінювання кредитоспроможності позичальників. Мета – узагальнення та розширення класифікації методів оцінки та складових процесу оцінки кредитоспроможності позичальників з урахуванням новітніх цифрових рішень та впровадження фінансових технологій. Методи. Використано методи системного аналізу, аналізу і синтезу, дедукції. Результати. У дослідженні висвітлено основні види оцінки кредитоспроможності позичальника. Виокремлено ключові проблеми на різних етапах такої оцінки. Надано характеристику впроваджених цифрових та фінтех-інновацій у кредитній оцінці позичальника та користі від їх використання. Сформульовано пропозиції щодо розширення структурно-логічної схеми складових процесу оцінки кредитоспроможності позичальників, переліку видів такої оцінки з урахуванням новітніх цифрових рішень і впровадження фінансових технологій. Запропоновано уточнення до сучасних можливостей у забезпеченні конфіденційності й захисту інформації. Висновки. Отримані результати можуть мати теоретичне застосування для розширення та модернізації (в сукупності з доданими цифровими рішеннями) єдиної класифікації і структурно-логічної моделі в оцінці кредитоспроможності позичальників, більшої інституційної та процесної визначеності в секторі кредитного ринку та кредитної оцінки, розвитку категоріальної бази у вітчизняній науковій традиції тощо.Item Роль фінансово-інвестиційної грамотності у формуванні ефективної системи недержавного пенсійного забезпечення(2025) Долінський, Леонід; Терещенко, ГаннаУ статті досліджено сучасний стан і перспективи розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) в Україні з урахуванням ролі фінансово-інвестиційної грамотності громадян у формуванні довіри до фінансових інструментів довгострокового накопичення. Наголошено на необхідності підвищення рівня обізнаності населення щодо функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ), принципів інвестування та оцінки ризиків, що є критично важливими для ефективного пенсійного планування. Проведено порівняльний аналіз рівня фінансової грамотності та участі населення у НПЗ в Україні й країнах Європи, виявлено ключові бар’єри та визначено чинники низької фінансової інклюзії українців. Особливу увагу приділено освітнім ініціативам як важливому інструменту подолання недовіри до НПФ і формування відповідального ставлення до особистого пенсійного майбутнього. Обґрунтовано доцільність системного включення фінансової освіти в навчальні програми закладів загальної середньої й вищої освіти, а також розвитку програм для дорослих і професійних учасників ринку. Окремо проаналізовано потенціал альтернативних інвестиційних інструментів для диверсифікації портфелів НПФ та необхідність підвищення кваліфікації управлінців з огляду на тенденцію ускладнення ринку фінансових послуг. Зроблено висновок, що підвищення фінансово-інвестиційної грамотності є обов’язковою умовою сталого розвитку системи НПЗ. Підкреслено, що комплекс заходів у сфері освіти, комунікаційної політики та регуляторного середовища сприятиме зростанню довіри до фінансових установ, розширенню інвестиційних практик, підвищенню фінансової культури населення й економічної стабільності громадян. Успішна імплементація цих заходів є важливою складовою стратегічного розвитку людського капіталу України в умовах демографічних викликів та євроінтеграції.Item Роль міжнародних інвестицій у відбудові України та їх вплив на розвиток будівельного бізнесу(2025) Кришталь, Галина; Цімошинська, Оксана; Іванова, ТетянаУ статті авторами досліджено роль міжнародних інвестицій у відбудову України, зокрема в контексті розвитку будівельної галузі. Визначено основні переваги та виклики, що виникають при залученні іноземного капіталу в умовах воєнного конфлікту. Досліджено вплив сучасних будівельних технологій, таких як інформаційне моделювання будівель (BIM), дрони для моніторингу та 3D-друк, на ефективність реалізації відновлювальних проєктів. Запропоновано стратегії для покращення інвестиційного клімату в Україні, зокрема розробку політики, спрямованої на залучення іноземних інвестицій через публічно-приватне партнерство (PPP) та залучення міжнародних фінансових інститутів. Акцентовано на важливості забезпечення стабільності, надання гарантій інвесторам та розвитку інфраструктури. Визначено, що застосування новітніх технологій у будівництві дозволяє підвищити швидкість та якість відновлення інфраструктури, знижуючи витрати та ризики/Item Вплив фінансових механізмів сталого розвитку на еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості(2025) Сандул, Марія; Стрільчук, Юлія; Прімєрова, ОленаУ статті досліджено розвиток міжнародної кліматичної політики та роль Конференції Сторін (COP) у формуванні сучасної архітектури сталого фінансування та зеленої трансформації глобальних ланцюгів постачання. Висвітлено ключові рішення COP21–COP30, що визначили параметри глобальних зобов՚язань щодо пом՚якшення наслідків зміни клімату, мобілізації фінансування для країн, що розвиваються, та впровадження механізмів низьковуглецевого розвитку. Окреслено основні фінансові інструменти сучасної системи сталого розвитку (так, як зелені облігації, облігації, пов՚язані зі сталістю/ екологічною стійкістю, ESG-інвестування, кліматичні фонди та програми міжнародних фінансових організацій), проаналізовано їхній зв՚язок із досягненням Цілей сталого розвитку. Значну увагу приділено трансформації стратегій банків та інституційних інвесторів, які, інтегруючи екологічні критерії у процеси оцінки ризиків і прийняття рішень, стають ключовими каталіза-торами переходу до більш стійких моделей виробництва та логістики. У роботі здійснено аналіз динаміки глобальних викидів парникових газів у розрізі регіонів і груп країн за рівнем доходів, що дозволило ідентифікувати нерівномірність кліматичного прогресу та відмінності у впливі регуляторних стимулів на траєкторії розвитку. Показано, що трансформація глобаль-них ланцюгів доданої вартості після COP21 визначається поєднанням регуляторних, ринко-вих та технологічних чинників: посиленням екологічних вимог (зокрема CBAM, вимог щодо звітності про викиди парникових газів (Обсяги 1–3) та про результати екологічного, соціа-льного й корпоративного управління), зростанням очікувань споживачів, акціонерів і шир-шого кола стейкголдерів щодо сталості, появою нових конкурентних моделей (recycle, upcycle), а також необхідністю підвищення енерго- та ресурсоефективності і модернізації виробництва й логістики в умовах обмеженості природного капіталу, конкуренцією за доступ до фінансових ресурсів за зниженими ставками. Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану розвитку інструментів сталого фінансування в Україні. Наведено приклади успішних кейсів інтеграції зелених інструментів у корпоративний та банківський сектори, підкреслено роль міжнародної технічної допомоги, а також окреслено ключові бар՚єри: недостатню стандартизацію, обмежений доступ до капіталу та високі транзакційні витрати. Зроблено висно-вок, що успішність екологічної трансформації глобальних ланцюгів доданої вартості визна-чається синергією між державами, міжнародними організаціями, фінансовими установами та приватним сектором. Водночас у нинішніх умовах геополітичної та макрофінансової нестабільності ринкові стимули, як-от потреба підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності, стають домінуючими чинниками інтеграції практик сталого розвитку у лан-цюги постачання.Item Місцеві бюджети в Україні в умовах воєнного стану: фіскальна асиметрія та вплив на соціально-економічну стабільність громад(Астрая, 2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, АлінаПідрозділ 1.2. з колективної монографії "Вплив воєнного стану та політика повоєнного відновлення України: національні стратегії, регіональна безпека та стійкість громад". Дослідження особливостей формування місцевих бюджетів в умовах воєнного стану та їх впливу на соціально-економічну стабільність громад є одним з важливих питань сучасної економічної науки, адже саме територіальні громади стали першим рівнем реагування на наслідки бойових дій, від якого залежить відновлення інфраструктурних об’єктів, виплата заробітних плат працівникам бюджетної сфери відповідного рівня, соціальних виплат, доступ до базових соціальних послуг тощо. З початком активної фази війни в лютому 2022 року розвиток місцевих бюджетів змінив акценти з проведення реформи децентралізації на забезпечення базових потреб населення в кризових умовах. В цей період дисфункції місцевих органів влади швидко перетворилися в перерви в наданні цих послуг, що вплинуло на соціальну стабільність і довіру громадян до влади. Тому вивчення того, як саме структура доходів та видатків місцевих бюджетів впиває на своєчасність та повноту виплат заробітних плат, соціальних виплат і доступ до послуг, є важливим з точки зору політики стабілізації соціальної напруги в суспільстві.Item Бюджетна політика України в умовах цифрової трансформації економіки(ДДАЕУ, 2026) Кужелєв, МихайлоВ умовах глобальної трансформації економічних систем, загострення кліматичних викликів, посилення соціальної поляризації та технологічного зсуву до цифрової економіки питання формування сталого інноваційного потенціалу набуває стратегічного значення для держав, бізнесу й фінансових інститутів. Сучасна модель розвитку більше не може ґрунтуватися виключно на екстенсивному використанні ресурсів і короткостроковій максимізації прибутку, оскільки така логіка призводить до накопичення системних ризиків – екологічних, соціальних, фінансових. Саме тому у глобальному дискурсі домінує концепція сталого розвитку, закріплена у програмних документах ООН, що визначає необхідність поєднання економічного зростання, соціальної інклюзії та екологічної відповідальності. У цьому контексті фінансова система перестає бути лише механізмом перерозподілу капіталу і трансформується у стратегічний інструмент структурної модернізації та інноваційного оновлення економіки.Item Цифровізація як чинник формування конкурентних переваг банківських установ на ринку споживчого кредитування України(2025) Кужелєв, МихайлоУ статті проведено дослідження сучасного стану ринку споживчого кредитування в Україні в умовах дії воєнного стану та впливу цифрової трансформації на формування конкурентних переваг банківських установ. Проаналізовано існуючі підходи до визначення дефініції "цифровізація банківської діяльності" та запропоновано авторське бачення щодо її змісту та сутності. У статті розглянуто основні тенденції розвитку ринку споживчого кредитування за період з 2018 до 2025 рік та зроблено висновок, що незважаючи на військові дії, починаючи з 2024 року сукупний портфель споживчих кредитів у банків перевищив довоєнний рівень 2021 року. З’ясовано, що основним драйвером такого зростання стала системна робота українських банків щодо запровадження передових фінансових технологій у лінійку кредитних послуг. Проведено порівняльний аналіз традиційної та цифрово орієнтованої банківської моделі та зроблено висновок, що, попри стрімке впровадження фінтех у банківську діяльність, цифрова трансформація ринку споживчого кредитування в Україні супроводжується низкою викликів на фоні наслідків військових дій. Проведене дослідження дозволило запропонувати основні напрями розвитку цифрової трансформації банків на ринку споживного кредитування для формування стійких конкурентних переваг.Item Бюджетна політика як інструмент забезпечення макроекономічної стійкості та збереження людського капіталу в період війни(2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, АлінаВступ. В умовах воєнного стану бюджетна політика набуває ключового значення як інструмент забезпечення макроекономічної стійкості, підтримки функціонування публічних фінансів і збереження людського капіталу. Для України особливого значення набуває забезпечення фінансування оборонних потреб, соціального захисту населення, систем охорони здоров’я та освіти, що сприяє збереженню соціально-економічної рівноваги та формує передумови повоєнного відновлення економіки. Матеріали і методи. Інформаційну базу дослідження склали дані Міністерства фінансів України, аналітичні звіти міжнародних організацій, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Мета статті – на основі системного підходу обґрунтувати теоретичні та прикладні засади проведення бюджетної політики як дієвого інструменту забезпечення макроекономічної стійкості та збереження людського капіталу, а також визначити основні напрямки трансформації фінансової архітектури з урахуванням довгострокових наслідків війни та перспектив повоєнного відновлення України. Для проведення дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: аналізу та синтезу, системного підходу, порівняння, узагальнення, індукції та дедукції. Результати і обговорення. Бюджетна політика є важливим інструментом державного регулювання, який забезпечує фінансову підтримку ключових секторів економіки та соціальної сфери. Бюджетна політика України в період війни еволюціонувала від режиму екстреного реагування (2022-2023 рр.) до стратегічного управління ресурсами в умовах обмеженого фіскального простору та асиметрій (2024-2025 рр.), а основним завданням для уряду стало балансування між значними видатками на оборону і необхідністю утримання економіки від краху. Окреслено основні параметри бюджетної політики України в період війни. Зазначено, що ефективність бюджетної політики в період війни залежить не лише від обсягів фінансових ресурсів, а й від "якості" фіскальних інститутів та їх інституційної спроможності до управління ресурсами держави. Запропоновано компоненти, через які має реалізовуватися бюджетна політика. Доведено, що ефективне бюджетне регулювання сприяє зниженню макроекономічних ризиків і забезпечує стабільність фінансової системи. Висновки. Бюджетна політика в умовах війни є ключовим інструментом підтримки макроекономічної стійкості та збереження людського капіталу. Її ефективна реалізація сприяє забезпеченню фінансової стабільності, підтримці соціальної сфери та формуванню передумов економічного відновлення держави. Але на ефективність реалізації бюджетної політики суттєвий вплив здійснює велика залежність "цивільного" бюджету від зовнішнього фінансування та корупція. Перехід до самостійної фіскальної підтримки ринку праці можливий через системну детінізацію економіки та повернення громадян в країну після закінчення активних бойових дій.Item Довіра до вчених у вимірі міжнародних і національних опитувань(2025) Заєць, СвітланаThe article presents the results of international and national surveys of the level of public trust in scientists. The novelty of the research lies in the comprehensive analysis of indicators of the trust in scientists in Ukraine in the context of regional diff erences and the impact of crisis phenomena (pandemic and full-scale war), as well as the identifi cation of trust / mistrust factors unique to Ukrainian society. Various approaches to measuring the trust in science in international and national contexts are systematized. The analysis is carried out using a comparative approach that combines a quantitative analysis of sociological data with a qualitative understanding of the social context. The sources of the analysis are the results of international public opinion surveys, such as the Wellcome Global Monitor (2018), the Many Labs Trust in Science and Science-Related Populism (TISP), and the Pew Research Center survey (2024). The Wellcome Global Monitor analysis (2018) showed that the level of trust in scientists in Ukraine was similar to the world average. Using the results of the TISP analysis, it was revealed that Ukrainian respondents supported the communication of scientists with the public and the need to convey scientifi c conclusions to politicians, however, a signifi cant part of them was against the active involvement of scientists in the political process; this indicates that in Ukrainian society, the communication of scientists with the public and politicians is perceived more positively than their active engagement in politics. Particular attention is paid to the survey "Social Dimensions of Society" of the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine for the period 2015—2019. A moderate but unstable level of trust in scientists in Ukraine before the start of a full-scale war was revealed, as well as a signifi cant proportion of respondents with an undecided position on this issue. It was demonstrated that trust in scientists in Ukraine until 2019 was one of the highest among all institutions of society, ahead of the media, politicians and law enforcement agencies. It is emphasized that high trust in scientists creates the basis for their key role in policy setting and overcoming public challenges. Th e importance of restoring monitoring surveys of trust in scientists in Ukraine for the development of eff ective strategies for scientifi c communication in the context of war and post-war reconstruction was revealed. Th e need for new comprehensive surveys is substantiated, taking into account regional characteristics, the impact of disinformation and diff erentiation of trust in diff erent branches of science.Item Фінансова спроможність територіальних громад в умовах війни та асиметрій фіскального простору держави(2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, Аліна; Стабіас, СергійУ статті досліджено фінансову спроможність територіальних громад в умовах війни та асиметрій фіскального простору держави. Проаналізовано тенденції розвитку місцевих бюджетів України, а також динаміку міжбюджетних трансфертів у 2021-2025 рр. Визначено, що з початком активної фази війни у лютому 2022 року відбулися зміни не тільки в структурі доходів територіальних громад, але й суттєві економічні дисбаланси. Розглянуто причини, що свідчать про неефективність в умовах війни механізму горизонтального вирівнювання, який було розроблено на початку реформи у 2015 році. Розглянуто зміни у видатках місцевих бюджетів за напрямами використання у 2024 році порівняно з 2021 роком. Окреслено основні проблемні аспекти фінансової спроможності територіальних громад в умовах війни та асиметрій фіскального простору, а також запропоновано заходи, які слід здійснити в системі публічних фінансів задля подолання зазначених проблем.Item Вплив ринку фінтех на трансформацію фінансових послуг в Україні: структурні зрушення та розвиток в умовах воєнної економіки(2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, АлінаУ статті досліджено вплив розвитку ринку фінансових технологій (FinTech) на трансформацію фінансових послуг в Україні в умовах воєнної економіки. Обґрунтовано, що повномасштабна війна стала каталізатором прискореної цифровізації фінансового сектору, зумовивши глибокі структурні зрушення у діяльності банківських і небанківських фінансових установ, зміну бізнес-моделей, форматів надання фінансових послуг та механізмів взаємодії з клієнтами. Досліджено еволюцію ринку фінтех в Україні та розкрито пріоритетні технології серед українських фінтех-компаній у 2025 році. В статті розглянуто кейси цифрової трансформації традиційних банків та зростання ролі небанківських фінансових установ у наданні фінансових послуг. Визначено, що активне впровадження FinTech-рішень сприяло суттєвим змінам, які відбулися на ринку страхових послуг. Зазначено, що інфраструктурними передумовами швидкого розвитку та трансформації ринку фінтех став розвиток технологій штучного інтелекту та побудова національної системи забезпечення кібербезпеки. На основі аналізу поточних трендів представлено три ітерації подальшого розвитку ринку фінансових технологій в Україні. Зазначено, що розвиток ринку фінтех в Україні в умовах воєнного стану представляє собою феномен економічної стійкості на фоні екзистенційних загроз. Окреслено основні вектори напруги, зокрема такі: енергетична криза; системні DDoS-атаки як на кіберінфраструктуру держави, так й провідних учасників ринку; криза на ринку людського капіталу; регуляторна трансформація ринку; фіскальна невизначеність; макроекономічне середовище. Запропоновано рекомендації, що будуть сприяти мінімізації впливу негативних факторів на розвиток ринку фінтех та допоможуть ринку фінансових послуг в цілому зберегти стійкість та забезпечити інноваційний розвиток навіть в умовах воєнної економіки. Зроблено висновок, що ринок FinTech відіграє важливу роль у забезпеченні соціально-економічної стабільності домогосподарств і бізнесу в умовах воєнної економіки, а трансформація ринку фінансових послуг — це не тренд розвитку національної економічної системи, а доконаний факт, що визначає нову економічну реальність України.Item Оптимізація корпоративного оподаткування в Україні з урахуванням фіскальних та економічних потреб держави(2025) Буй, Тетяна; Бояр, ДмитроУ статті визначено особливості та канали впливу корпоративного оподаткування, здійснено оцінювання фіскальної ролі податку на прибуток в Україні та інших країнах, а також порівняння рівня податкового навантаження, змодельовано вплив корпоративного оподаткування на ключові макроекономічні показники України та надано рекомендації щодо реформування податку на прибуток. Дослідження показало, що корпоративне оподаткування і далі виконує важливу фіскальну функцію в бюджетній системі України, забезпечуючи значну частку доходів загального фонду державного бюджету. Проаналізовано динаміку податкового навантаження на бізнес у порівнянні з міжнародними практиками. Встановлено, що, попри формально середній рівень ставок, реальне податкове навантаження в Україні залишається високим. Результати VAR-моделювання підтверджують, що підвищення корпоративного податкового на-вантаження чинить негативний вплив на економічну динаміку, інвестиції та довгострокову фіскальну стабільність. Хоча бюджетні надходження зростають у короткостроковій перспективі, це супроводжується зниженням темпів зростання ВВП і скороченням інвестицій. Отже, реформування корпоративного оподаткування в напрямі зменшення податкового тиску має емпіричне обґрунтування і може сприяти сталому економічному зростанню.Зазначено, що в довгостроковому періоді запровадження податку на виведений капітал може зменшити стимули до ухилення від сплати податків, стимулювати реінвестування та сприяти пожвавленню економічної активності. Водночас у короткостроковому періоді або у разі збереження класичної моделі потрібно вдосконалювати адміністрування податку на прибуток, що передбачає спрощення процедур оподаткування, підвищення прозорості й стабільності податкового законодавства.Рекомендовано помірно знизити податкове навантаження, гармонізувати українське податкове законодавство з європейським та стабілізувати його, впорядкувати податкові пільги, автоматизувати систему адміністрування. Запропоновані рішення можуть слугувати основою для формування збалансованої податкової політики в період війни та повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що ефективна податкова система повинна бути не лише інструментом наповнення бюджету, а й стимулом до розвитку бізнесу, залучення інвестицій та формування сталого економічного зростання.Item Економіка України: сучасні тенденції доларизації(Видавничий дім "Гельветика", 2014) Глущенко, СвітланаДоларизація економіки, як феномен грошової системи є, в більшій мірі, негативним явищем, аніж позитивним, оскільки підриває національні інтереси країни, сприяє незаконному відпливу капіталу за кордон, призводить до втрати інвестиційного потенціалу, збіднює суспільство та державу, штучно знецінює та деформує структуру грошового обігу.Item Загрози політики вільного курсоутворення в Україні(ЛЕФ, 2012) Глущенко, СвітланаМетою грошово-кредитної політики Національного банку України (НБУ) і стабільність національної грошової одиниці, складовими якої є внутрішня (цінова) ти зовнішня (курсова) стабільність. Відповідно до ст. 1. Закону України "Про Національний банк України", цінова стабільність є утриманням системи цін на певному рівні шляхом підтримки стабільного курсу грошової одиниці України. Тобто, валютна політика НБУ є вагомою складовою грошово-кредитного регулювання.Item Монетарна політика: теорія та практика : навчальний посібник(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Глущенко, СвітланаУ навчальному посібнику розглянуто організаційно-інституційні аспекти грошово-кредитного сектору як об’єкта монетарної політики; поняття, складники, режими та цілі монетарної політики; канали й інструменти монетарного трансмісійного механізму; практичні аспекти реалізації монетарних заходів у періоди застосування різних монетарних режимів, під час кризових ситуацій чи війни. Для студентів економічних спеціальностей першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, аспірантів, викладачів, а також усіх, кого цікавлять питання грошово-кредитної (монетарної) політики.