Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Підготовка лінгвістів-криміналістів в умовах російсько-української війни(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Доценко, Олена; Шутенко, СвітланаІз-поміж актуальних напрямів прикладної лінгвістики особливої ваги нині набуває лінгвоекспер-тологія – напрацювання теоретичних засад та розроблення практичних методик юридико-лінгвістичних експертиз різного типу. Зумовлено це, зокрема, тим, що упродовж тривалого періоду росія веде проти України гібридну війну, складником якої є публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту, інформаційна агресія, яку чинне законодавство кваліфікує як кримінальні право-порушення, а їх розслідування потребує пильної уваги лінгвістів. Фахівців-мовознавців дедалі частіше залучають до аналізу пропагандистських текстів, закликів до протиправних дій, інших мовленнєвих правопорушень. Утім, нині спостерігаємо визнання небезпеки російської пропаганди та її поширення не лише в Україні, а й у Європі, засвідчене Резолюцією Європейського Парламенту щодо дезінформації та історичних фальсифікацій Росії для виправдання її агресивної війни проти України (2024/2988(RSP), а отже, мусимо вибудувати систему протидії інформаційній складовій гібридної війни й усвідомлювати, що країна-агресор продовжує удосконалювати маніпулятивні технології впливу і на українців, і на єв-ропейців. У такій ситуації важливою видається організація системи підготовки лінгвістів, спроможних оцінювати тексти щодо наявності в них складу вербального злочину.Item Лінгвокультурологійний та соціолінгвістичний компоненти в структурі сучасної мовної освіти для нефілологів(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2025) Калиновська, ОксанаУ свідомості українського суспільства, що виборює право на існування в умовах гібридної російсько-української війни, відбуваються суттєві зрушення в переосмисленні суспільно значущих понять, пов’язаних із національною ідентичністю та національною безпекою. Досліджуючи екзистенційну сутність цих понять, учені зазначають, що "для постколоніальних спільнот, що продовжують боротьбу за власну державність, питання національної ідентичности стає не лише чинником державотворення, а передусім самозбереження й безпеки" [2, с. 73], і наголошують на тому, що найважливішим чинником збереження національної ідентичности, зміцнення національної безпеки є мова (В. Василенко, Л. Масенко, Г. Яворська). Глибокі світоглядні трансформації українського суспільства, спричинені повномасштабним російським вторгненням, вимагають відповідних реакцій і в освітній сфері, пов’язаних із оновленням навчальних програм, введенням до них тих сегментів наукового знання, що, стаючи фактом суспільної свідомості, дозволяють формувати й застосовувати резистентні механізми поведінки, зокрема й мовної.Item Мовний ландшафт Києва воєнного періоду(Видавничий центр КНЛУ, 2025) Калиновська, ОксанаМовний ландшафт як соціолінгвальний феномен формується під впливом історичних, соціокультурних, ідеологічних, економічних інтересів мовної спільноти й відображає відповідні її цінності та настанови. Р. Ландріта Р. Бурі (Landry, R. & Bourhis, R.Y., 1997), яких у лінгвістиці вважають основоположниками теорії мовного ландшафту, визначили його як "мову публічних дорожніх транспарантів, рекламних плакатів, назв вулиць, топонімів, написів на закладах торгівлі, на урядових будинках" (с. 24). Мовний ландшафт виявляє безпосередній зв’язок з історико-культурними, соціально-політичними факторами, а, отже є явищем динамічним, що засвідчує специфіку розвитку тієї чи іншої місцевості, зміни світоглядно-ціннісних орієнтирів певного мовного колективу.Item Співвідношення внутрішньої форми слова і структурних компонентів похідної номінативної одиниці(Baltija Publishing, 2025) Kutsak, HannaНомінативні одиниці, що ословлюють об’єкти навколишнього світу – предмети і не-предмети, – у різних мовах закріплено за поняттєвими (ономасійними) категоріями, які увідповіднено з граматичними класами. В українській літературній мові з категорією предметности співвідносний іменник, з категорією ознаковости – дієслово, прикметник, прислівник і числівник. Маркерами належности до поняттєвої (ономасійної) категорії в структурах номінативних одиниць слугують переважно словотворчі форманти, які вербалізують предметність чи ознаковість.Item Новітні англізми-назви взуття в сучасній українській мові: перспективи граматичного освоєння(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврінець, ОленаУнаслідок динамічних процесів у сучасній модній індустрії та контактів української мови з іншими мовами в першій чверті ХХІ століття групу іменникових назв видів взуття і його моделей суттєво поповнили нові лексеми переважно іншомовного походження (біркенштоки, ботильйони, брогі / броги, велінгтони, вібрами, дезерти, дербі, клогі / клоги, конверси, лабутени, лофери, монкі / монки, мюлі, оксфорди, слайдери, слінгбеки, сліпони, снікерси, угі / уги, хайтопи, хіліси, челсі тощо). Левову частку таких запозичень становлять англізми, фонетико-графічне та граматичне освоєння яких триває й досі.Item Парадигма пасивних конструкцій у сучасній українській мові: від теорії до практики(Твори, 2025) Лаврінець, ОленаМета дослідження – визначити склад парадигми пасивних конструкцій у текстах книжних стилів, зокрема наукового (власне-наукового і науково-навчального підстилів) та офіційно-ділового (адміністративно-канцелярського і законодавчого підстилів) першої чверти ХХІ ст., з’ясувати статус конструкцій із дієсловами на -ся пасивного стану і схарактеризувати співвідношення речень із предикативними дієприкметниками та фор-мами на -но, -то.Item Функційний потенціал лексеми "імперія"(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2025) Павленко, ОксанаМета розвідки – з’ясувати функційний потенціал лексеми "імперія" у сучасному масмедійному дискурсі.Item Мовні засоби реалізації цінностей новин у заголовках ютуб-відео(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Чадюк, МаріяМета цього дослідження — проаналізувати засоби, за допомогою яких реалізують цінності новин, а саме негативність та надзвичайність.Item Прикметник "український" у газеті "Рада": практика вживання лексеми і розвиток національної ідеї(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2025) Ясакова, НаталіяВід часу формування нової української літературної мови її лексикон зазнав істотних трансформацій, зумовлених, зокрема, еволюцією українського руху, важливими історичними подіями, що змінили життя більшості українців. Деякі мовні зміни, наприклад запозичення слів, дуже помітні, інші – менш виразні, стосуються функціювання вже відомих одиниць. Розширення сполучуваності, встановлення нових або втрата старих парадигматичних зв’язків із іншими лексемами, поява, зникнення або зміна конотацій засвідчують модифікацію різноманітних понять, зокрема, й зміну уявлень про українську націю. Самоусвідомлення українців як національної спільноти можна дослідити, аналізуючи параметри вживання лексеми український у текстах різних періодів. Упродовж ХІХ–ХХ століття функціювання цього прикметника зазнало трансформацій, відбиваючи історичні етапи розвитку української ідеї.Item Перспективи української лінгвостилістики: від структуралізму до когнітивної та корпусної лінгвістики, дискурс-аналізу й постколоніальної проблематики(Твори, 2025) Ясакова, НаталіяЯк окрема галузь мовознавства стилістика сформувалася доволі пізно – на початку ХХ століття, коли утвердження ідеї про системність мови і по-треби її вивчення в синхронії зумовило появу питань про використання цієї специфічної системи та її складників. Звісно, особливості вживання лінгвістичних одиниць, ефективність мовного впливу на читача або слуача розглядали й раніше, проте до появи 1909 року "Трактату зі французької стилістики" Шарля Баллі не йшлося про системне наукове підґрунтя таких спостережень.Item Історичні назви шляхів сполучення Харківщини(2025) Сегін, ЛюбомирBackground. In the article the author analyzes the structural and semantic features of historical microtoponyms denoting the communication routes in Kharkiv region. Historical, geographical, military-topographical, statistical-written texts of the sixteenth and nineteenth centuries were studied, in which more than 130 microtoponyms were identified. Methods. As a result of the study, using descriptive, structural and textual analysis methods, it was found that the creative basis for propriety for designating communication routes are the appellatives road, tract, path, highway, path, ford, railway, transportation, crossing, stile, run, sakma. Results. It was found that the most productive of geographical terms are the appellatives road and tract, which became the basis for the creation of 63 and 26 small geographical names, respectively. From a structural point of view, two-component, three-component, prepositional constructions and descriptive formations are distinguished among the analyzed microtoponyms. Within the framework of compound names, the model "geographic term + dependent component" is productive, in which the attributive element indicates the oikonymic, hydronymic, toponymic origin, the size or shape of the object, the type of communication, the time of occurrence, the type of vegetation, the characteristics of the soil of the corresponding object, the social status, the relationship of a certain tribe or ethnic group to the named object, the person named by the anthroponym. A small number of constructions with the prepositions pry, u, na, po were characterized, with the first of which the largest number of units was recorded and which indicates that the object is in close proximity to another. A small number of descriptive formations are also presented, formed according to five models, the most productive of which is “preposition + noun + preposition + noun + preposition + noun”. Structural models of microtoponyms that are unproductive in the territory of the Sloboda Ukraine region are outlined. Conclusions. It was established semantics of core words and attributive components and structural models of microtoponyms.Item Мова сучасних українських фільмів(2025) Литвин, Христина; Ренчка, ІннаРобота присвячена дослідженню мовностилістичних особливостей сучасного українського кіно. Актуальність теми зумовлена важливістю поглибленого вивчення мови сучасних кінофільмів з огляду на зростання кількості української кінопродукції та зміцнення позицій української мови у різних сферах суспільного життя. Мета роботи – дослідити мовну специфіку сучасних українських фільмів на прикладі телесеріалу "Спіймати Кайдаша" та фільму "Стоп-Земля", що передбачає виконання таких завдань: з’ясувати засоби впливу кінематографу на світогляд та свідомість громадян у суспільстві; розглянути сучасну мовну ситуацію в Україні та її відображення в національному кіномистецтві; висвітлити значення мови в українських кінофільмах; проаналізувати характерні риси мовлення дійових осіб телесеріалу "Спіймати Кайдаша" та кінофільму "Стоп-Земля"; дослідити функційне навантаження виявлених мовних засобів. Використано такі методи дослідження, як описовий, метод порівняння, метод контекстного аналізу, метод систематизації та класифікації матеріалу. Проведений аналіз засвідчив, що для наближення художньої дійсності до реальної творці фільмів використовують такі елементи живого розмовного мовлення, як сленгізми, жаргонізми, діалектизми, обсценізми тощо. З’ясовано, що в телесеріалі "Спіймати Кайдаша" правдиво відтворено сільське життя і, зокрема, його мовні аспекти. Наведено приклади, що засвідчують наявність таких рис мовної ситуації в Україні, як білінгвізм, суржик, показано вплив родини на мовлення персонажів. У фільмі "Стоп-Земля" зображено постколоніальну українську молодь, у якої переважає літературне українське мовлення, відсутній суржик, але трапляються поодинокі випадки вживання росіянізмів та кальок з російської, що є наслідком білінгвізму в Україні. Доведено, що мовлення персонажів засвідчує психологічний, соціальний та культурний рівень героїв, передає реальну мовну ситуацію, слугує засобом характеристики соціальних процесів та суспільних подій, а також стилістичним прийомом створення комічного ефекту.Item Упровадження прецедентних феноменів у вивчення української мови як іноземної(2025) Павленко, ОксанаМетою статті є теоретичне й методичне обґрунтування впровадження прецедентних феноменів у викладання української мови як іноземної. У статті проаналізовано лінгвістичну літературу щодо сутнісних ознак прецедентних феноменів, їхньої типізації та основних функцій; здійснено студіювання науково-методичних доробків щодо впровадження прецедентних феноменів в освітній процес. Для цього використано комплекс методів, зокрема: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Визначено, що значною проблемою впровадження прецедентних феноменів у викладання української мови як іноземної є їхній добір. Уточнено основні критерії та підходи добору прецедентних феноменів. Серед ключових критеріїв виокремлено їхню функційність, методичну доцільність і частотність використання в мовленні. Як основні визначено функційний і корпусний підходи. Установлено, що впроваджувати прецедентні феномени у навчання української мови іноземців варто впродовж усього процесу, починаючи з рівня А1. Виокремлено основні методи та прийоми для роботи із прецедентними феноменами, як-от: лінгвокраїнознавчий супровід, система умовно-мовленнєвих і мовленнєвих вправ, спостереження за текстом; наведення прикладів уживання; добір синонімів, синонімічних словосполучень або короткого опису явища; аналіз контексту використання; створення комунікативних ситуацій, де вживають прецедентні феномени; продукування стислої адаптованої дефініції, робота з ілюстративним і відеоматеріалом, сайтами, мобільними застосунками тощо. У висновках зауважено, що введення прецедентних феноменів у навчання української мови як іноземної має неабиякий лінгводидактичний потенціал, але вимагає від викладачів значної методичної та організаційної підготовки. Для успішного впровадження прецедентних феноменів у навчання української мови як іноземної необхідно здійснити добір таких феноменів, долучити їх до лексичних мінімумів і програм навчання, розробити методику їх впровадження в освітній процес.Item Використання короткометражних мультиплікаційних фільмів у навчанні української мови як іноземної(2025) Павленко, ОксанаМетою статті є теоретичне обґрунтування та методична розробка системи завдань за короткометражними мультиплікаційними фільмами на занятті з української мови в іномовній авдиторії. У статті здійснено студіювання науково-методичної літератури щодо впровадження мультиплікаційних фільмів у процес викладання української мови як іноземної. Для цього використано комплекс методів, з-поміж них: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Виокремлено переваги впровадження мультиплікаційних фільмів як засобів навчання у процес вивчення української мови в іномовній авдиторії. Результати здійсненого дослідження засвідчили, що використання мультиплікаційних фільмів на заняттях з української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації студентів, удосконаленню їхніх комунікативних умінь, індивідуалізації та диференціації навчання; створює на занятті в межах ситуації природнє середовище; спонукає студентів до активності, творчості та самостійності, значно підвищує емоційний клімат в авдиторії. Установлено, що однією з основних проблем впровадження мультиплікаційних фільмів під час навчання української мови іноземних студентів є добір відеоматеріалу. Визначено основні критерії добору, серед яких: змістова та естетична цінність мультфільму; його функційність для опанування лексичного чи/та граматичного матеріалу; відповідність рівню мовної підготовки студентів; актуальність та новизна тематики; невелика тривалість; належна якість відеоматеріалу. Для практичної частини розвідки обрано короткометражний бразильський мультфільм режисерського дуету Хелени Іларіо та Маріо Пече "Парасолька". На етапі планування спрогнозовано кінцевий результат роботи над мультфільмом. Укладено системи вправ, яка умовно охоплює три етапи: допереглядовий, переглядовий та післяпереглядовий. Описано методику роботи з мультиплікаційним фільмом "Парасолька" на кожному з етапів. У висновках зазначено, що мультиплікаційні фільми мають значний лінгводидактичний потенціал у викладанні української мови як іноземної, утім їх використання на заняттях з української мови як іноземної потребує від викладача значної методичної підготовки, зокрема розроблення дієвої системи завдань.Item Теоретичне осмислення давноминулого часу в українських граматиках ХІХ століття(2025) Ожоган, ВасильУ статті проаналізовано становлення та еволюцію грамеми давноминулого часу категорії часу в українських граматиках ХІХ століття. На основі порівняльного аналізу східноукраїнських і західноукраїнських граматичних праць з’ясовано, що впродовж ХІХ ст. в українській лінгвістичній традиції відбулося поступове формування чотирикомпонентної системи грамем категорії часу (теперішній, минулий, давноминулий/передминулий і майбутній). Визначено структурні моделі утворення давноминулого часу, простежено семантичні відтінки та варіативність уживання. Показано, що усталення термінології (давнопрошедший, давноминулий, передминулий) було наслідком тривалої взаємодії української, латинської, польської, церковнослов’янської й російської граматичних традицій. Виявлено, що в ХІХ столітті давноминулий час набув статусу окремої грамеми в системі категорії часу українського дієслова, а його назва передминулий час закріпилася в науковому описі на початку ХХ століття.Item Співвідношення між синтаксичними конструкціями із предикативними пасивними дієприкметниками і формами на ‑но, ‑то в українських новинних телеграм-каналах(2025) Лаврінець, ОленаУ статті на матеріалі повинних телеграм-каналів проаналізовано особливості вживання речень із предикативними пасивними дієприкметниками і формами на -но, -то, спеціалізованими в українській мові на вираженні значення результативного стану як наслідку раніше виконаної дії. Визначено два основних типи співвідношень таких речень, для першого з яких характерна корелятивна пара "предикативний пасивний дієприкметник — предикативна форма на -но, -то", а для другого — уживання без кореляції зазначених дієслівних утворень. Установлено тенденції у функціюванні цих синтаксичних конструкцій у повинному жанрі медійного дискурсу.Item Мовна ситуація підрадянської України в оцінці І. Дзюби (на матеріалі праці "Інтернаціоналізм чи русифікація?")(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2024) Ренчка, ІннаMатеріали доповіді учасника IV Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 35-літтю кафедри української мови, літератури та культури КПІ імені Ігоря Сікорського "Українська мова, культура та міжетнічна комунікація у глобалізованому світі", що відбулася 27 листопада 2024 року. Метою нашого дослідження є проаналізувати працю І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" як історичне джерело з погляду відображення в ньому мовної ситуації, мовної практики та національної політики радянської доби і визначити значення цієї праці в українському русі опору другої половини XX століття.Item Колоніальне минуле українців у лексико-семантичній системі мови(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2024) Ясакова, НаталіяMатеріали доповіді учасника IV Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 35-літтю кафедри української мови, літератури та культури КПІ імені Ігоря Сікорського "Українська мова, культура та міжетнічна комунікація у глобалізованому світі", що відбулася 27 листопада 2024 року.Item Матеріали до словника прізвиськ Донеччини (прізвиська жителів cел. Билбасівка Краматорського р-ну Донецької обл.). 1 (А-Б)(2024) Сегін, Любомир; Головаш, МаргаритаМатеріали до словника прізвиськ Донеччини. Вивчення антропонімів в українському мовознавстві має давні традиції. Однією зі складових одиниць антропонімної системи є прізвиська. Протягом останніх десятиліть дослідження прізвиськ в українському мовознавстві досягло чималих успіхів. Наразі проаналізовано неофіційні йменування лише окремих регіонів (Г. Л. Аркушин, О. В. Вербовецька, В. А. Павлюк, Н. М. Фєдотова, Н. М. Шульська та ін.). Були об’єктом спеціальних досліджень і прізвиська Донеччини (О. В. Антонюк, В. Кравченко, В. Д. Познанська). Проте поза увагою дослідниць залишилися прізвиська жителів села Билбасівка Краматорського району Донецької області. Немає й словника прізвиськ Донеччини. Усе це стимулює збирати неофіційні антропоніми для реалізації вказаних завдань.Item Словник українських прізвиськ: структура словникової статті (на матеріалі прізвиськ жителів села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області)(2024) Сегін, ЛюбомирСтаттю присвячено актуальним проблемам лексикографічного опису українських прізвиськ. У тексті розвідки зосереджено увагу на здобутках української неофіційної антропонімії, обґрунтовано потребу в укладанні словників прізвиськ різних регіонів, подано короткий огляд словників прізвиськ, виданих в Україні, проаналізовано особливості побудови словникових статей таких антропонімів, запропоновано варіант опису та подано фрагменти лексикографічного опису прізвиськ жителів села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області.