Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Ідеологічна зумовленість лексико-семантичних процесів в українському радянському дискурсі 60-80 років ХХ століття(Scholarly Publisher ICSSH, 2024) Калиновська, ОксанаВплив ідеології на систему української мови в ХХ столітті позначився передусім на формуванні в ній специфічного лексико-семантичного ядра, представленого суспільно-політичною лексикою, що відображала основні поняття (цінності) панівної в радянському союзі (частиною якого була Україна) марксистсько-ленінської ідеології: марксизм, ленінізм, комунізм, соціалізм тощо, а також лексикою, що номінувала основні поняття радянського способу життя: воїн-визволитель, колгоспне селянство, п’ятирічка, суботник, комсомол тощо, що засвідчено текстами партійних документів, які містили зразок висловлювання в суспільній комунікації, тому слугують ілюстративним матеріалом нашого дослідження.Item Мовчання колонізованих в українських словниках радянського періоду(Талком, 2024) Ясакова, НаталіяMатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю кафедри української мови та культури факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету "Українська термінологія: традиції та новації", м. Київ, 16 квітня 2024 року.Item Значення розчленованої / нерозчленованої множини в назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаТези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", 28-29 березня 2024 року.Item Соціолінгвістичний аспект мовнокомунікативної підготовки студентів-нефілологів(2024) Калиновська, ОксанаМовній освіті належить важлива роль у формуванні високоосвіченої свідомої особистості, яка прагне самоствердження, успішної соціальної реалізації, фахового зростання. А професійна компетенція людини великою мірою визначається рівнем її мовних знань. Саме тому в системі вищої освіти навіть для студентів, чия майбутня професійна діяльність не пов’язана з лінгвістикою, існують обов’язкові мовні дисципліни, зокрема курс "Українська мова (за професійним спрямуванням)". Загальний огляд університетських програм з названого курсу засвідчує, що його основною метою є формування комунікативної компетентності як "сукупності знань про спілкування в різноманітних умовах і з різними комунікантами, а також уміння їх ефективного застосування у конкретному спілкуванні в ролі адресанта й адресата" [Мацько, Кравець 2007, с. 13] і мовної компетентності як "знання учасниками комунікації норм і правил сучасної літературної мови і вміле використання їх у продукуванні висловлювань".Item MOVNYY KOD української комерції(2024) Кадочнікова, ОленаТези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", 28-29 березня 2024 року.Item Сугестивність онімної структури медіатексту(2024) Кадочнікова, ОленаТворення і сприймання медійних продуктів глибоко вкорінене в суспільний контекст [Кулик 2012, с. 87]. Тому поширення в дитячому сегменті українського інфопростору текстів жанру терапевтичні історії або казки (за визначенням [Марценюк, Фельцан 2015, с. 58] його специфіка полягає в обов’язковій наявності компонента з порадою чи повчанням щодо способів розв’язання якихось специфічних проблем), — закономірна реакція на нові для нинішнього покоління українців виклики воєнного часу. Окрім художніх текстів на тему війни з ознаками терапевтичної історії Н. Гербіш, Л. Денисенко, З. Живки, О. Русіної, Г. Кирпи, О. Лущевської, Х. Лукащук, О. Максименко, Р. Романишина та А. Лесіва, В. Чернишенка, з 2022 р. з’являється багато аудіопродуктів такої тематики: подкасти "Аудіоказки — дітям", "Казка під час війни", "Хоробрі казки". Над змістом останнього зі згаданих разом із авторками В. Мурованою та І. Виговською працювали психологиня М. Новаковська та соціологиня В. Бриндза, до створення аудіоверсії долучилися відомі актори, співаки, ведучі. Актуальність і висока якість продукту стали запорукою його популярності на різних цифрових платформах, а згодом ще й спонукали авторів до створення книги — друкованої версії продукту.Item Наукові передбачення у масмедійному дискурсі російсько-української війни: комунікативно-прагматичний аспект(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024) Доценко, ОленаРозділ з монографії "Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України". Здатність уявляти власне майбутнє супроводжує людину з доісторичних часів, адже є рушієм її розвитку. Передбачаючи, що чекає їх попереду, наші предки робили списи з кам’яними наконечниками, знаючи, що згодом використовуватимуть їх, щоб полювати на тварин, і створювали пересувні контейнери, які дозволяли їм переміщувати харчі. Протягом наступних тисячоліть люди дедалі частіше прагнули отримати навички та знання заздалегідь, формуючи себе та свою долю. Вони помітили закономірності світу довкола та створили інноваційні інструменти, такі як календарі, гроші та писемність, які значно покращили їхню здатність координувати майбутні події. Дедалі більше людей висаджували культури, які давали врожай лише за кілька місяців. Часи лихоліття завжди пов’язані з загостренням потреби спрогнозувати майбутній розвиток подій, аби убезпечити себе і своїх рідних від загрози життю та здоров’ю, утрат, потрясінь. Цим зумовлена нинішня активізація інтересу до передбачень в українському суспільстві. Водночас стрімко зросла й кількість прогностичного контенту в масмедійному дискурсі.Item Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskieg, 2024) Романюк, Світлана; Ясакова, Наталія; Костусяк, Наталія; Навальна, Марина; Колібаба, Лариса; Адах, Наталія; Вокальчук, Галина; Дидик-Меуш, Ганна; Антонів, Олександра; Ярова, Алла; Чучвара, Адріана; Піддубна, Наталія; Кондратенко, Наталія; Доценко, Олена; Семенець, Олена; Озімек, Якуб; Архангельська, Алла; Бакула, Боґуслав; Панкєєв, ОлександрЦієї книжки не мало би бути – у жодній формі, навіть у такій stricte науковій. Тема, яку ми порушуємо, не повинна ставати об’єктом досліджень сучасності. Ми сподівалися, що війну, принаймні на європейському континенті, а в ідеальному вимірі – у світі, наукова спільнота буде аналізувати тільки з історичної перспективи – учитися на помилках так, щоб ніколи їх не повторювати. Проте це все виявилося примарністю, мрією, якій не судилося здійснитися. Війна вдерлася в українські родини, проте не можемо написати, що раптово, адже вона повільно вповзала, починаючи з 2014 року. Наважитися говорити й писати про війну може не кожен, а осмислювати її – і поготів. Тому з глибокою вдячністю й пошаною до тих, хто створив цю книжку про найскладніше, віддаємо її Читачеві. Крім того, пропонована монографія відображає ще й стан духу тих, хто написав свої тексти до неї, часто під обстрілами чи під звуки сирен, дехто – в окупації, ще інші – у вимушеній еміграції. Здавалося б, такі умови аж ніяк не можуть сприяти науковому пошукові, але світлий розум і непохитна віра в потребу діяти й працювати, щоб жити, майже як до війни, трансформувалися в рядки, які Ви читатимете.Item Лінгвістична експертиза нормативно-правових актів: проблеми термінотворення(Талком, 2024) Доценко, ОленаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Українська термінологія: традиції та новації", м. Київ, 16 квітня 2024 року.Item Законодавче регулювання мовних прав представників національних меншин України: постколоніальний синдром(Національна академія внутрішніх справ, 2024) Доценко, ОленаМатеріали доповіді учасника ХІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи", (м. Київ, 24 листопада 2023 року).Item Морфологія української мови : робочий зошит для семінарів : [для студентів спеціальності 035 "Філологія"](Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Кобченко, НаталяУ посібнику запропоновано планування семінарських занять з курсу "Морфологія української мови" та розроблено систему запитань і завдань, щоб організувати аудиторну й самостійну діяльність студентів. "Робочий зошит з морфології" адресований студентам бакалаврського рівня, що здобувають освіту за спеціальністю 035 "Філологія", і спрямований на забезпечення ефективної роботи на семінарських заняттях з курсу "Морфологія української мови". Цей курс є обов'язковим компонентом у підготовці висококваліфікованого філолога, здатного розв'язувати стандартні та нестандартні завдання в галузі лінгвістики, зокрема пов'язані з творенням, перекладом, редагуванням та аналізом усних і письмових різностильових і різножанрових текстів, а також з викладанням української мови як рідної та як іноземної. Алгоритм роботи з цим зошитом та система завдань спрямовані на досягнення навчальної мети курсу (забезпечити фахову підготовку філолога з таких розділів мовознавства, як морфеміка, словотвір і морфологія з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики та розкрити закономірності функціювання морфологійних одиниць і їхній взаємозв'язок з одиницями інших мовних рівнів) та розроблені так, щоб формувати у студентів фахові компетентності (ФК) й загальні компетентності (ЗК), а також докластися до формування інтегральної компетентності (ІК), що визначені Стандартом вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 03 "Гуманітарні науки" спеціальності 035 "Філологія" та освітньою програмою "Англійська мова та українська мова", яку реалізує Національний університет "Києво-Могилянська академія".Item Лінгвістична антропологія та юридична лінгвістика: на перетині гуманітарних та соціальних наук(Край, 2007) Трач, НадіяСтаття учасника Другого всеукраїнського "круглого столу" "Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)", (м. Львів, 1-2 грудня 2006 року).Item Займенникове конструювання національної ідентичності в сучасному медійному дискурсі України(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024) Ясакова, НаталіяМета нашої розвідки – проаналізувати параметри вживання займенникового слова ми в сучасних українських медіатекстах з погляду дискурсивного конструювання української національної ідентичності. Матеріалом для дослідження стали висловлювання з публікацій газети "День", що були оприлюднені впродовж 2022 року.Item Мережеві псевдоніми авторів українських фанфіків(2024) Кадочнікова, Олена; Коцур, КатеринаСтаття присвячена системному дослідженню мережевих псевдонімів авторів нового жанру популярної культури — фанатської літератури (фанфіків). Огляд наукової літератури з досліджуваного питання виявив, що система віртуальної псевдонімії дедалі частіше привертає увагу лінгвістів, проте її теоретичне осмислення досі залишається дискусійним питанням і в українських, і в закордонних мовознавчих колах. На основі прагматично-комунікативного аналізу встановлено неспростовний зв’язок мережевих псевдонімів із персональною ідентичністю їх носіїв. З’ясовано, що мережеві автоніми творців фанатської літератури первинно призначені забезпечити членство особи у віртуальній спільноті, уможлививши реєстрацію на вебресурсі, а також виражають різні складники індивідуальної ідентичності автора: маркують особу як митця-аматора, виражають його ставлення до віртуальної спільноти і бачення свого місця в ній, акцентують певні особистісні характеристики. За принципами створення досліджувані власні назви значною мірою збігаються з традиційними мистецькими псевдонімами, при цьому виявляють і специфічні риси, пов’язані з посиленою увагою до візуальної форми імені, його довжини, вибором номінативних моделей, що зумовлено сформованими традиціями та наявними технічними обмеженнями у віртуальному середовищі. Теоретичне обґрунтування феномену мережевої псевдонімії доповнено описом лінгвістичних ознак мережевих псевдонімів авторів фанфіків. Оскільки практичне опрацювання інтернет-псевдонімів так само вирізняється множинністю підходів до аналізу, здійснено спробу системного опису аналізованої групи самоназв, спираючись на такі критерії: мотивованість, спосіб творення, особливості структури та семантики. Доведено, що номінативні тенденції в аналізованій спільноті хоч і спираються значною мірою на традиційні антропонімні формули, але при цьому тяжіють до максимальної формально-граматичної і семантичної диференціації твірних основ. Визначено, що в такий спосіб автори виявляють свій креативний потенціал, а їх псевдоніми засвідчують неоднорідність складу культурної спільноти. Мережеві псевдоніми користувачів українськомовного сегменту інтернету — строката і динамічна система, що визначає її перспективність для подальших досліджень.Item Мовнокультурний код українського військового волонтерства (на матеріалі назв волонтерських організацій)(2024) Кадочнікова, ОленаУ статті обґрунтовано доцільність застосування міждисциплінарного підходу до аналізу власних назв як вербалізованих знаків культури, зокрема до аналізу назв суспільних об’єднань як знаків суспільно-політичного дискурсу. Об’єктом дослідження стала група онімів на позначення волонтерських об’єднань (ВО), сформованих на території України протягом 2014–2022 р. із метою забезпечити боєздатність та гуманітарні потреби української армії. Визначено, як комунікативна та репрезентативна функції впливають на вибір мотиваційної основи для онімів цієї сфери; простежено також залежність вибору назв ВО від ідеологічних орієнтацій громадян. Схарактеризовано символічний характер мотивованості аналізованих назв та продуктивні моделі їх творення. Ранжовано твірні основи онімів за частотністю і згруповано за стрижневими структурними компонентами на власні назви, репрезентовані а) астіонімами ‒ назви населених пунктів, регіонів, де створені й функціюють ВО; б) хоронімом "Україна" та похідним від нього прикметником; та апелятиви, у семантичній структурі яких актуалізовано семантику а) ‘той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги’; б) ‘разом’, ‘спільно; в) назви історичних подій та явищ, знакових для української культури реалій; г) ‘учасник волонтерського руху’. Установлено, що для творення назв ВО українці використовують переважно етнокультурні знаки, пов’язані з концептосферами національної історії та культури. Докладно проаналізовано систему емоційно-оцінних компонентів значення назв ВО, а також висвітлено їхню роль у формуванні суспільних наративів про причини та природу російсько-української війни. Доведено, що аналізовані оніми можна трактувати як один із ключів до вивчення особливостей національної самоідентифікації українців.Item Номінація шаг в українській мові: актуалізація, реінтерпретація, сполучуваність, етимологія(2024) Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто функціонування номінації грошової одиниці шаг в українській мові нового періоду. На матеріалі художніх, діалектних, історичних і фольклорних текстів показано, що назва шаг на початку ХІХ ст. позначала конкретну монету, а пізніше — будь-яку малу кількість грошей. Констатовано, що лексема шаг належить до староукраїнської спадщини, яка збереглася в новій українській літературній мові. Більшість етимологічних джерел наполягає на українському походженні досліджуваної назви. До початку ХХ ст. лексема шаг пасивізувалася, проте завдяки своїй високій частотності в попередній період пройшла процес фразеологізації і стала елементом багатьох фразем, які активно вживані в сучасній українській літературній мові. Номінацію шаг для позначення сотої частини гривні вперше закріпив "Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів", який ухвалила Мала Рада УНР 1 березня 1918 р. Після поразки Української революції 1917–1921 рр. назва шаг перейшла до категорії історизмів. З відновленням незалежності України 1991 р. розпочався новий етап актуалізації найменування шаг. Під час запровадження в обіг національної грошової одиниці гривні 1996 р. з’явилася ідея повернути найменування шаг для номінації української розмінної монети. Проте в той час соту фракцію гривні назвали копійкою — давнім запозиченням з російської мови. Національний банк України 2 вересня 2024 р. ініціював заміну назви розмінної монети копійка на шаг. Почався новий процес актуалізації та реінтерпретації найменування шаг в українській мові.Item Лексема "малорос" в імперському і антиколоніальному дискурсах(2024) Ясакова, НаталіяУ статті висвітлено динаміку семантичних і прагматичних параметрів лексеми малорос у контексті формування та розвитку уявлень про українську модерну націю. Після Української революції 1917–1921 років ця звична для офіційного дискурсу російської імперії лексема стала важливою ідеологемою українського антиколоніального дискурсу. Поява нового значення із пейоративною конотацією, розвиток відношень протилежності між лексемами українець і малорос засвідчує формування уявлень про українську модерну націю через заперечення імперських цінностей. Завданням української постколоніальної лінгвістики є адекватне потрактування тих лексем, що демонструють статус українців у російській і радянській імперіях, вияви антиколоніальної боротьби. Ключові слова: імперськийItem Засоби вираження ідеологічно оцінних значень в українському радянському дискурсі ІІ половини ХХ століття(Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2024) Калиновська, ОксанаУ статті розглядається вплив ідеології на радянську мовну практику 60-80 років ХХ століття. На основі аналізу текстів партійних документів встановлено, що основними засобами вираження ідеологічно оцінкових значень є атрибутивна лексика, повтор та складений іменний присудок. Особливу увагу приділено їхній системній організації та семантичній ролі в ідеологічному просторі радянської комунікації.Item Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : контрольні роботи : для студентів спеціальності "українська мова та література"(2021) Сегін, ЛюбомирУ виданні запропоновано контрольні завдання, що дадуть змогу якісно організувати підсумковий тематичний контроль і самостійну роботу студентів із морфеміки, словотвору та морфонології. Для студентів денної та заочної форм навчання, аспірантів, викладачів вишів.Item Новаторська лексикографічна праця для навчання української мови як іноземної та поширення знань про Україну у світі(2024) Ренчка, ІннаРецензія на: Shevchuk, Yuri I. (2022).Ukrainian-English collocation dictionary for students of Ukrainian(Шевчук, Юрій І. Українсько-англійський комбінаторний словник). Second printing (corrected). New York: Hippocrene Books, Inc., 970 p. Для успішного опанування іноземної мови важливо не лише знати певну кількість слів цієї мови, розуміти їхнє значення, а й уміти поєднувати їх з іншими словами у словосполучення та речення. Цінними джерелами, які допомагають упоратися з цим завданням, є комбінаторні словники — лексикографічні праці, головною метою яких є описати, висвітлити те, як зареєстровані в них одиниці взаємодіють і поєднуються з іншими в типові мінімальні сполуки, наприклад двочленні, та в речення у живому потоці мовлення. Засвоєння комбінацій слів, що виконують визначені комунікативні завдання, дає змогу користувачам таких словників краще розуміти мову, яку вони вивчають, її нюанси та тонкощі, а водночас поглибити свої знання про мовну картину світу носіїв мови, їхній світогляд, отримати інформацію про особливості суспільного життя відповідної країни та саму країну, її історію та культуру. Такою працею є "Українсько-англійський комбінаторний словник" (УАКС) кандидата філологічних наук, старшого лектора української мови Колумбійського університету (Нью-Йорк, США) Ю. Шевчука.