Browse
Recent Submissions
Item Передмова(2021) Джулай, Юрій; Король, ДенисПередмова до видання "Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури" 2021 року.Item Трансгуманістичні аспекти міфологеми штучного життя в казковому фольклорі премодерну(2021) Гоц, ЛюдмилаСтаттю присвячено дослідженню трансгуманістичної міфологеми в казковому фольклорі премодерну. Критерієм відбору сюжетів для аналізу стала категорія штучного життя, створеного за допомогою технологій, на противагу народженню чи оживленню істоти виключно наказом деміурга. Дослідження показало значну поширеність мотиву створення штучного життя людиною в традиційному казковому фольклорі. Отже, можна зробити припущення, що трансгуманістичні інтенції є культурною універсалією. Виявлено особливості репрезентації проблематики штучного життя, розкрито міфологічні й архетипові патерни уявлень про сутність людини – Творця та межі людських повноважень у казковому фольклорі. Експліковано уявлення про онтологічний статус штучних створінь та неоднозначні давні культурні меседжі, що перетворює їх на доступні для раціонального аналізу й залучає в поле актуалізованої культурної пам’яті.Item Меморизація Леніна як ієротопічний проєкт(2021) Демчук, РусланаУ статті простежено реалізацію поняття "храмова свідомість" в ієротопічних процесах, зокрема у спорудженні пам’ятників та організації меморіальних місць. Меморіали мали стояти вічним нагадуванням про подію, що переживалася як спільна героїчна історія в її символічній репрезентації. У процесі дослідження показано транзит і трансформацію меморіального дискурсу в радянському та пострадянському символічному просторах, що проявилося в переозначенні мнемотопів у модусі або актуалізації, або нівеляції культурно-історичної пам’яті з огляду на домінантну ідеологічну парадигму. До джерел дослідження, окрім архітектурно-мистецьких пам’яток, залучено міфопоетику масової культури, яка також постає проєкцією ідеології та містить у собі архетипові патерни колективного несвідомого. Для апробації ієротопії політичного стала в пригоді меморизація В. Леніна як "вождя світового пролетаріату".Item Екзистенціал смерті й безсмертя особистості у філософських романах Олдоса Гакслі: культурологічний аспект(2021) Караєва, ІринаЗ позиції культурології розглянуто проблему смерті й безсмертя особистості у філософських романах О. Гакслі різних періодів творчості. За допомогою метаантропологічного підходу смерть і безсмертя потрактовано як екзистенціал метаграничного буття людини. З’ясовано, як разом з еволюцією світогляду автора змінювалося й було відображено в його філософських романах ставлення до проблем сенсу життя, смерті й безсмертя. До аналізу залучено ранню романну прозу О. Гакслі 1920–1930-х рр., філософські романи, у яких пропонуються антиутопічні моделі культури, та останній філософський роман "Острів".Item Сучасні практики обміну культурними ресурсами: досвід міжнародних мережевих структур(2021) Панченко, Валентина; Живоглядова, ДаринаСтаттю присвячено дослідженню специфіки мережевої співпраці у сфері культури на прикладі діяльності ENCATC як міжнародної практики організації обміну культурними ресурсами. Проаналізовано шляхи і механізми оптимізації розвитку і реалізації нових ключових компетенцій у галузі культурної політики, культурних і творчих індустрій. Особливу увагу приділено мережі ENCATC, розширенню ресурсів культурного менеджменту завдяки знаходженню нових сучасних форм і механізмів синхронізації знань і дій, синергії локальних досвідів проєктної та інших форм діяльності не тільки у сфері культури, а й суспільно-політичному, економічному просторах співробітництва.Item Відображення найдавнішого релігійного культу кісток у мистецтві пізнього ашелю та доби мустьє(2021) Бондарчук, ЯрославаРозглянуто символічні ритуальні композиції з кісток і магічні знаки на фрагментах кісток доби пізнього ашелю та доби мустьє. З’ясовано, що початок зародження релігійних уявлень про магічну здатність кісток відроджувати життя тварин і людей (як і зародження вірувань про магічну дію жіночих фігурок та символічних знаків) припадає на період пізнього ашелю (400–200 тис. р. т.), тобто між появою людини і виникненням релігійної свідомості, яка потребувала об’єктивації в символічних знаках і композиціях, пройшло більше двох мільйонів років.Item Концептуальні результати практик перечитування та переосмислення "Патернів культури" Р. Бенедикт(2021) Джулай, ЮрійУ статті досліджено найвагоміші авторизовані ініціативи концептуального переосмислення ідеології патернів культури Р. Бенедикт за останні тридцять років. Аналіз цих ініціатив проведено не заради виділення останніх тенденцій переосмислення ідеології патернів культури, а заради визначення їхньої реальної спроможності внести важливі концептуальні уточнення у відпрацьований канон репрезентації поняття патерну культури у версії Р. Бенедикт. У статті показано, що поняттям, яке має доповнити канонічний опис ідеології патернів культури Р. Бенедикт, є поняття "диспозиційної дескрипції" Дж. Буна, яке суттєво міняє конфігурацію ніцшеанського складника в описах живих індіанських культур. У статті також розглянуто прояви "мультиплікативної критики" з праці "Патерни культури" Р. Бенедикт, яка також може стати новим важливим елементом опису концептуального змісту поняття патерну культури.Item Controlling fictions: methodological paradoxes and political dead ends of the new melanesian ethnography(2021) Osiievskyi, YevheniiThe paper contributes to the anthropological debate surrounding the methodology of the New Melanesian Ethnography and the model of the dividual personhood it is based on. The author introduces a disciplinary and historical context in which the theory was formulated and proposes an extended explication of the monograph The Gender of the Gift that is generally credited as the seminal work for the theoretical movement. Two points of critique are introduced and foregrounded in the ethnographic material from Papua New Guinea and Vanuatu: the limited heuristic potential of the dividual model and its ideological relativism that is fraught with dangerous political consequences for the disciplinary project of anthropology.Item Теорія ікони Христоса Яннараса(2021) Мосякіна, ТінаУ статті проаналізовано феномен ікони як категорії пізнання з огляду на основні постулати Х. Яннараса, а також умови функціонування іконологічного регістру мови. Виявлено зв’язок між істиною та іконою, а також специфіку першої, що полягає в особистісності та існуванні її у сфері розділеного досвіду. Здійснено аналіз апофатичності ікони в тлумаченні Х. Яннараса, а також впливу зрілої теорії ікони на формування антропологічного погляду "зсередини" іконологічної мови. Зроблено висновок, що рух від екстазу до аскези як від естетичного до етичного є визначальним для православної кенотичної антропології.Item Тератологічний сюжет орнаменту південної вежі Софії Київської(2021) Нікітенко, НадіяСофія Київська, побудована у 1011–1018 рр. на зламі правлінь Володимира Великого і Ярослава Мудрого, зберегла велику кількість унікальних світських фресок. Їхнім замовником був Володимир, якому належить задум храму, що відобразилося в мозаїках і фресках. У двох сходових вежах розгорнуто тріумфальний фресковий цикл, що за візантійською традицією прославляє свого замовника. Фрески розповідають про укладення династичного шлюбу між князем Володимиром Великим і візантійською принцесою Анною Порфірородною на зламі 987–988 рр., який започаткував собою хрещення Київської держави. Цикл складається з оповідальних історичних та символічних (орнаментальних, зооморфних і тератологічних) сюжетів. Центральною композицією символічного характеру є загадковий тератологічний сюжет з п’яти взаємопов’язаних медальйонів, розміщений на склепінні південної вежі. Декодування семантичного коду сюжету виявляє скандинавський мотив і тісний смисловий зв’язок із будівничим Софії князем Володимиром. Показано семантичну єдність сюжету як із фресковим циклом веж, до якого він входить, так і з ідейною концепцією усього храмового комплексу як меморіалу хрещення Русі-України.Item Даниїл та Раґнарьок: гібридна ментальність в образотворчій традиції ранньої Русі(2021) Король, ДенисПроаналізовано випадки ранньосередньовічної іконографії, що демонструють одночасне різнорівневе прочитання закодованої в образах ідеології. Образи біблійного походження та візантійської стилістики нерідко мають по регіонах тубільне дохристиянське прочитання та перекодування, визначені ситуаціями культурної гібридності. Стосунки скандинавів і слов’ян у IX–XI ст. є лише поодиноким прикладом такого явища. У контексті спільності іконографічного мотиву протистояння героя потворам ("Даниїл з левами", "Тюр та Фенрір" etc.) висунуто тезу про глобальні есхатологічні настрої в Європі та на Передньому Сході починаючи з 536–540 рр., за кліматичного струсу і пандемії. На нашу думку, північноєвропейська смуга пережила тоді зародження власної сотеріології на прикладі ідеї Раґнарьоку (явленої, зокрема, відповідною образотворчою символікою). Статтю надихнула інтерпретація Н. Нікітенко зниклої фрески з південної вежі Софії Київської, де з двоголової вовкоподібної потвори начебто проступає обличчя особи зі зброєю в руці. Тези дослідниці про Одіна, Фенріра та Раґнарьок викликали в нас підтримку й водночас низку зауважень. Наостанок зроблено кілька сміливих припущень на основі контексту цього сюжету на стінах Софії Київської.Item Визволення від минулого: карнавал Бахтіна у дзеркалі радянського досвіду(2021) Чумаченко, БорисСтаттю присвячено рецепції праці Бахтіна про Рабле в публічному просторі 1960-х у контексті історії читання. "Творчість Франсуа Рабле…" розглянуто як резонансний текст з можливістю багатьох інтерпретацій та різними рівнями рецепції контенту – літературознавчим, культурно-історичним і філософським. Показано, в якому ідеологічному полі та на якому рівні книгу про народну культуру середніх віків і Ренесансу прочитало покоління відлиги. Стверджується, що покоління 1960-х у дусі соціального оптимізму, притаманного епосі ілюзій і сподівань, вичитало в ній урок веселої свободи, а самого Бахтіна стилізувало під теоретика суспільної терапії страху сталінської і постсталінської доби. На це вплинула колективна ментальність і специфічна читацька оптика 1960-х з її образом відлиги як аналога європейського Відродження. Показано, що таке мислення було стратегією політичного утилітаризму лівої дисидентської інтелігенції (зокрема Л. Пінського), але його відповідність баченню Бахтіна є сумнівною і навіть хибною. Критично розглянуто популярний образ Бахтіна-народника, оптиміста і філософа сміху, сформований читацьким досвідом 1960-х; йому протиставляється більш аутентичний образ філософа трагедії та людини damaged life.Item Performance art: interart, intermediality and interdisciplinarity(2021) Shkliarenko, ZhannaAt the end of the 20th century performance art, as a rule, avoids pigeonholing itself as a separate form of the creative process, particular scientific orientation, or a definitive kind of art; it is an art of subliminal hints that everyone can perceive at their own discretion. Performance art involves mandatory involvement of the public and active communicative function. In an attempt to draw the attention of the public to the problem in performance art irony, epatage, exaggeration, metaphor, and association highlights of social phenomena that provoke the viewer indirectly or directly to some action or reflection on certain social issues, connecting the moment of interactivity are widely used. In addition, public art, which includes performance art, focuses on the unprepared spectator and involves communication with the city’s space and its inhabitants. Democracy in performance art is manifested through the choice of a topic that can relate to any aspect of life. All performances art in the early 21st century are united by external orientation, having an onlooker in mind, but any individual performance art is aimed at the idea of awakening the mind of the viewer.Item Музеї: збереження спадщини, осмислення минулого, формування ідентичності(2021) Бондарець, ОксанаПродовжуючи обговорення поняття "музей", авторка звертає увагу на деякі термінологічні аспекти, пов’язані з музеєм як інституцією пам’яті. Наголошено, що саме музейні предмети є основою адаптивних та інкультураційних можливостей музею та що в епоху глобалізації музей може створювати оптимальні умови для культурної ідентифікації. Авторка погоджується, що нині конче потрібно посилювати захист цінностей, інформації щодо низки історичних подій та протидіяти нарузі над історичною пам’яттю.Item Феномен "недовіри" як рушій у розвитку мистецтва(2021) Петрова, ОльгаСтаттю присвячено темі "художньої недовіри", яка властива митцям авангардного мислення в подоланні ними як творчих і психологічних, так і соціокультурних обмежень на шляху до творчої свободи. На прикладі аналізу ключових моментів творчості художників різних періодів унаочнено всеохопність та довге історичне життя так званого "підривного мистецтва" як прояву "антропології недовіри". Доведено та проявлено ідею сумніву, неспокою, недовіри в мистецтві переломних часів (авангардизм 1910–1920-х та український досвід 1990-х – початку 2000-х).