Фрейм як засіб формування у ЗМІ негативної суспільної думки про політика
Loading...
Date
2024
Authors
Демʼянчук, Олександр
Рошук, Катерина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті викладено аналіз фрейму як інструменту маніпуляції суспільною думкою. Фрейм визначено як операційний конструкт для змінення уявлень споживачів медійного продукту залежно від потреб політичної сили. Як конкретний випадок розглянуто опубліковане журналістами "Слідство.Інфо" розслідування офшорів п’ятого Президента України Петра Порошенка. Автори цієї статті дійшли висновку, що ця історія негативно вплинула не лише на Порошенка, а й на репутацію України через негативний ефект у міжнародній спільноті: в країні внутрішня криза, а її президент нібито намагається заробити кошти для власних потреб, що за принципами моралі й демократії є ганебним. Встановлюючи інформаційні рамки, фреймінг водночас не визначає об’єктивної правдивості чи неправдивості самої інформації, але впливає на формування порядку денного першого і другого рівнів. Додатково до фреймінгу автори використали уявлення про політику "постправди" – політичні дії та думки, за яких об’єктивні факти є менш впливовими у формуванні громадської думки, ніж заклики до емоцій та особистих переконань – одну з теорій, завдяки якій дослідники намагалися пояснити вплив неточних та не завжди правдивих інформаційних повідомлень на цільову авдиторію, і як наслідок – ухвалення політичних рішень. В аналізованому кейсі сформований фрейм негативно вплинув на Петра Порошенка. Відповідно до теорії фреймінгу, розслідування "Слідство.Інфо" щодо Петра Порошенка можна розглядати як процес формування негативної громадської думки. Слід зазначити, що метою цього наукового дослідження є не "відбілювання" пʼятого Президента України, а лише доведення існування і пояснення формування фрейму, який може вплинути на ставлення виборців і через це – на результати виборів.
Description
This article presents an analysis of framing as a tool for manipulating public opinion. In the study, frame is defined as an operational construct for altering the perceptions of media consumers according to the needs of political power. The article includes an investigation into the offshore accounts of Ukraine’s fifth president, Petro Poroshenko, conducted by journalists from NGO "Slidstvo.Іnfo".Our study indicates that this story has had a negative impact not only on Poroshenko but also on Ukraine’s reputation because of a negative effect in the international community: while the country is facing an internal crisis, its president seems to be trying to earn money for his personal needs, which sounds unacceptable to Europeans. By putting informational frames the framing itself does not determine the objective truth or falsehood of information but makes influence on the Agenda Setting of the first and second levels. Additionally to the framing theory the authors have explored the notion of "post-truth" politics – political actions and thoughts, by which (according to the Oxford Dictionary) objective facts appear to be less influential in public opinion formation as compared to calling upon some emotions and personal attitudes. This is one of the theories with which the authors tried to explain the effect of unspecific and not always truthful informational messages on the targeted audience and hence – on he political decisions making.In this particular case, the frame formed in such a way had had a negative effect on the attitude of numerous voters towards Petro Poroshenko. From the perspective of framing theory, the "Slidstvo.Іnfo" investigation regarding Petro Poroshenko can be seen as a process of shaping negative public opinion. We stress that the goal of this study is rather to prove such a frame existence and explanation of its formation that may distort the voters attitude than "whitening" of the fifth President of Ukraine.
Keywords
фрейм, теорія фреймінгу, постправда, журналістські розслідування, корупція, стаття, frame, framing theory, post-truth, journalistic investigation, corruption
Citation
Дем'янчук О. П. Фрейм як засіб формування у ЗМІ негативної суспільної думки про політика / Олександр Дем'янчук, Катерина Рошук // Empirio. - 2024. - Т. 1, № 2. - C. 3-13. - https://doi.org/10.18523/3041-1718.2024.1.2.3-13