"Симфонічна" кінодокументалістика є явищем спільним для всього європейського авангарду, однак нас насамперед цікавитимуть два найвідоміші зразки фільмів-симфоній, епохальні картини в історії кіно, твори, які завдяки своїй подібності й відмінності ведуть своєрідний діалог-суперечку: "Берлін, симфонія великого міста" Вальтера Рутмана (1926, студія Фокс- Юроп, Берлін) і "Людина з кіноапаратом" Дзиги Вертова (1929, студія ВУФКу, Київ). "Український період" творчості Дзиги Вертова на ВУФКУ. Це був короткий, але найбільш плідний період, під час якого Дзига Вертов зняв три фільми: "Одинадцятий" (1928), "Людина з кіноапаратом" (1929) і "Симфонія Донбасу" (1930). Два останні принесли йому світову славу.