Кіно-Театр. 2015. №3

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26642

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2015. №3 by Author "Тетерюк, Марія"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Полум'я спротиву
    (2015) Тетерюк, Марія
    Увагу режисерів прикуто до мирних людей, які раптово опиняються на передовій і стають учасниками протистояння. Творців фільму цікавить не попередня ідейна мотивація чи громадянська позиція (у фільмі немає монологів на камеру), а лише спостереження зблизька за спонтанними людськими реакціями у вирі протистояння. Протестувальники переборюють страх, підбадьорюючи себе войовничими вигуками, долають незграбність власних тіл. Та лише незначна частка їхніх зусиль переходить у пряме насильство, решта вибухає галасом, пожежею, шматками бруківки, що летять у різні боки, феєрверками. Лише поодинокі молодики в масках виявляють здатність чинити насильство ефективно та цілеспрямовано; чоловіки з відкритими обличчями більше кричать і демонструють готовність до агресії, ніж реально когось б’ють. Давати вихід агресії легше на неживих предметах (машина регіонала, пам’ятник). Документальний фільм "Все палає" Олександра Течинського, Олексія Солодунова та Дмитра Стойкова, який отримав приз як кращий східноєвропейський фільм на фестивалі документального кіно в Лейпцигу, ще більше суперечить популярним репрезентаціям Революції Гідності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Уламки минулого
    (2015) Тетерюк, Марія
    Головною метою документального фільму про сучасних карпатських вівчарів "Жива ватра" режисер Остап Костюк називає фіксацію того, що ось-ось відійде в минуле, стане частиною історії. За ті п’ятдесят років, що минули з часу зйомок "Тіней забутих предків", Верховинський край виразно змінився. Вівчарство, яке віддавна було основою місцевої економіки, занепадає. Людей не приваблює важка неприбуткова праця, вони тікають із сіл у міста. Полонини переходять у приватну власність, їх відмовляються надавати в оренду для випасу громадської худоби. Традицію вівчарства сьогодні продовжують лише окремі диваки, такі як ватаг Василь, старий Іван та маленький Іванко.