Кафедра приватного права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Підвищений стандарт доказування у банкрутстві: штучна конструкція Верховного Суду поза межами розумного суддівського розсуду(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Гук, АндрійТези присвячені критичному аналізу судової практики щодо застосування так званого підвищеного стандарту доказування у справах про неплатоспроможність. Автор доводить, що ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс України з процедур банкрутства не містять положень, які б встановлювали спеціальний або підвищений стандарт доказування для кредиторських вимог, а єдиним процесуальним стандартом залишається вірогідність доказів. Попри це, Верховний Суд сформував концепцію "підвищеного стандарту доказування", яка не випливає з тексту закону та фактично створює нову норму права, що виходить за межі розумного суддівського розсуду.Item Історичні процеси гармонізації та уніфікації міжнародного контрактового права(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Логуш, ЛюбовДосліджено питання гармонізації та уніфікації контрактного права на міжнародно-правовому рівні, яке є безумовно позитивним явищем, що сприяє усуненню розбіжностей між національними правовими системами та покращенню можливостей міжнародної торгівлі. Це означає, що особлива актуальність зближення контрактного права зумовлена насамперед необхідністю усунення перешкод для міжнародної торгівлі й міжнародних економічних відносин, пов’язаних із колізійними нормами, та суперечності між характером договорів міжнародної купівлі- продажу товарів і регулюванням цих договорів окремими державами за внутрішніми нормами.Item Цифрові технології і права дитини(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Музика, ЛесяДосліджено питання дотримання та захисту прав дитини в сучасних умовах цифровізації. З огляду на стрімкий розвиток штучного інтелекту та інших технологій, політика, що стосується цифрового середовища та його впливу на дітей і суспільство, повинна бути розроблена таким чином, щоб бути максимально перспективною та технологічно нейтральною. Це означає, що норми повинні бути гнучкими, адаптивними, регулярно переглядатися та оновлюватися, щоб залишатися актуальними та ефективними у захисті прав дітей в умовах технологічних змін. Для досягнення цієї мети необхідні постійні дослідження, міжнародна співпраця між різними зацікавленими сторонами та непохитна прихильність до пріоритетності найкращих інтересів дітей, навіть у міру появи нових технологій.Item Сек'юритизація як спосіб приватного фінансування економіки України під час війни та в період післявоєнного відновлення(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Посполітак, ВолодимирТези присвячені сутності сек'юритизації як одній із правових конструкцій, через яку залучатимуть грошові кошти в економіку України під час війни та в повоєнний період. Аналізуються підходи щодо правового регулювання 85 сек’юритизації у ЄС та світі. Як підсумок зазначається, що Україні необхідно розробити національне законодавство про сек’юритизацію, яке має базуватися на моделі Європейського Союзу.Item Обмеження прав дітей та свобода вираження поглядів у мережі "Інтернет"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Федосєєва, Тетяна; Романюк, МартаУ публікації досліджено питання закріплення мінімального віку для користування соціальними мережами, цифрової безпеки, свободи вираження поглядів та її обмеження. Здійснено огляд міжнародних актів у цій сфері, зарубіжного досвіду, а також Європейської стратегії кращого Інтернету для дітей та Регламенту (ЄС) 2022/2065 про єдиний ринок цифрових послуг. Розглядаються політики конфіденційності платформ-надавачів послуг, а також досліджуються питання персональних даних, меж втручання у права дітей та пропорційності обмеження прав дітей у соціальних мережах. Зроблено висновки, спрямовані на забезпечення прав дитини та гарантування її цифрової безпеки.Item Справедлива оплата праці: чи реально забезпечити законодавчо?(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Ханик-Посполітак, РоксоланаТези стосуються аналізу положень проєкту Закону про справедливу систему оплати праці в Україні. Зазначається, що законопроєкт є дуже загальним, рамковим, містить багато колізій / протиріч і не передбачає реальних механізмів забезпечення права на справедливу оплату праці.Item Ознаки трудових відносин: міжнародні стандарти та законодавство України(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Яцкевич, ІванПублікацію присвячено проблемам визначення критеріїв кваліфікації відносин із застосуванням особистої праці людини як трудових, розмежування трудових відносин 112 та подібних відносин за договором цивільно-правового характеру. Наведено короткий аналіз основних положень міжнародних стандартів МОП (Рекомендація № 198), законодавства та судової практики, проєкту Трудового кодексу України. Зроблено висновок про неповну відповідність запропонованого у законопроєкті підходу в частині реалізації принципу презумпції трудових відносин. Наголошено на необхідності нормативного закріплення ознак трудових відносин задля подолання правової невизначеності та зменшення ризиків, пов’язаних з неправильною кваліфікацією чи не- декларуванням трудових відносин. Запропоновано застосовувати диференційований підхід до відповідальності за недекларування трудових відносин та неправильну кваліфікацію таких відносин.Item Відповідальний роботодавець чи недобросовісний суб’єкт господарювання? Позиція верховного суду щодо (не)виконання нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю(2025) Яцкевич, ІванУ статті розкрито проблему застосування заходів адміністративно-господарської відповідальності у виді адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарської діяльності, які з незалежних від них причин не мають можливості виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Наголошено на необхідності забезпечення виконання Україною своїх зобов’язань за Конвенцією про права осіб з інвалідністю та вжиття необхідних позитивних дій, спрямованих на реальне, а не фіктивне працевлаштування людей з інвалідністю. Вказується на необхідності створення необхідних умов для розвитку соціально відповідального бізнесу.Item Право трудової реабілітації людей з інвалідністю в умовах правового режиму воєнного стану в Україні(2025) Яцкевич, ІванУ статті розкрито основні особливості реалізації людьми з інвалідністю права на трудову реабілітацію в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Наведено огляд останніх наукових публікацій на тему статті. Проведено аналіз ключових змін до законодавства про соціальний захист осіб з інвалідністю. Правове регулювання трудової реабілітації людей з інвалідністю потребує подальшого удосконалення, зокрема усунення дискримінації роботодавців відносно їхнього обов’язку щодо працевлаштування працівників з інвалідністю. Визнаючи правильним підхід до диференціації міри соціальної відповідальності роботодавців залежно від розміру підприємства (економічної спроможності), автор не погоджується з покладенням такого обов’язку виключно на роботодавців, які не фінансуються з державного або місцевого бюджетів. Пропонується зосереджувати увагу, ресурси та інші зусилля саме на ефективних заходах соціальної, психологічної та й медичної реабілітації (там, де це допустимо) через залученість до трудової діяльності людей з інвалідністю як через організаційно-правову форму працевлаштування, так і через заохочення соціального підприємництва.Item Occupational Safety for Workers in Unstable Industries: International and Legal Frameworks of the European Union(2025) Volynets, Vladyslav; Kaylo, Ivan; Yatskevych, Ivan; Boyko, Serhii; Denysiuk, MariiaEnsuring occupational safety in unstable industries such as construction and agriculture is critical because of the high level of risk to workers. These industries require careful regulation by state and international organizations. The International Labor Organization (hereinafter – ILO) and the European Union (hereinafter – EU) develop standards and directives to protect workers’ health in such settings. The purpose of the study is a comparative analysis of these international norms and recommendations for improving national legislation. The following scientific methods were used in the survey: logical method, system method, statistical method, dialectical method, metaphysical method, methods of analysis and synthesis, induction and deduction, formal-dogmatic method, method of comparative law, and method of legal forecasting.Item Розгляд справ про усиновлення: взаємозв’язок цивільного процесуального та сімейного законодавства(2025) Ханик-Посполітак, РоксоланаСтаття присвячена дослідженню розгляду справ про усиновлення в Україні, а саме взаємозв’язку положень цивільного процесуального та сімейного законодавства. Суди при вирішенні даної категорії справ в порядку окремого провадження повинні керуватися та враховувати відповідні положеннями сімейного законодавство, зокрема Сімейного кодексу України. Зазначається, що визначення усиновлення, яке міститься в різних законодавчих актах, незважаючи на текстуальні відмінності, за змістом не відрізняються. Особливу увагу у статті звертається на три аспекти щодо взаємозв’язку цивільного процесуального законодавства із сімейним законодавством. Перший аспект стосується осіб, які можуть бути усиновлювачами, зокрема, щодо осіб без громадянства та іноземних громадян. Визначається, що існує необхідність погодження відповідних положень в Цивільному процесуальному кодексі України та Сімейному кодексі України в частині можливості особам без громадянства бути усиновлювачами. Крім того потребує чіткого закріплення заборони на рівні закону можливості громадянам країни-агресора бути усиновлювачами дітей – громадян України. Законопроєкти, які знаходяться на розгляді Верховної Ради України, хоча мають позитивні норми щодо того, хто може бути усиновлювачем, однак проблеми щодо заборони можливості іноземним громадянам країни-агресора бути усиновлювачами вони не вирішують. Другий аспект стосується питання представництва в процесі. Сімейне законодавство містить заборону щодо подання заяви в суд представником. А процесуальне законодавство не передбачає заборони застосування представництва на етапі розгляду справи в суді. Тож протиріччя відсутні, що робить існування такої заборони в СК України не доцільним. Третій аспект стосується таємниці усиновлення. Підхід у сімейному та цивільному процесуальному законодавстві про застосування таємниці усиновлення при розгляді справи є однаковим. Проте зазначається, що доцільним було б з метою дотримання таємниці усиновлення закріпити обов’язковий розгляд цієї категорії справ в окремому провадженні у закритому судовому засіданні.Item Фраудаторні правочини: поняття та ризики при правозастосуванні(2025) Музика, Леся; Манзюк, ІванСтаттю присвячено дослідженню застосування фраудаторності правочинів у правовій системі України. Концепція фраудаторного правочину відома ще з Римського права як засіб захисту прав кредитора від недобросовісних дій боржника, спрямованих на завдання шкоди кредитору. Однак, останніми роками ця концепція стає дедалі актуальнішою та привертає все більше уваги. Це спричинено новою практикою Верховного Суду, який став широко застосовувати фраудаторність правочинів при вирішенні спорів. У статті проаналізовано поняття фраудаторного правочину. Обґрунтовано, що фраудаторний правочин є практичним проявом принципів добросовісності та заборони зловживання цивільним правом. Проаналізовано практику Верховного Суду щодо кваліфікації правочину як фраудаторного. Встановлено, що у практиці Верховного Суду не сформульовано чітких критеріїв, які вказували б на фраудаторність правочину. Водночас, відзначено, що фраудаторність правочинів застосовується доволі широко, охоплюючи як односторонні, так і багатосторонні правочини, а також договори – як односторонні, так і двосторонні. У статті звернено увагу на ризик порушення принципів юридичної визначеності та свободи договору через широке тлумачення поняття фраудаторного правочину. Обґрунтовано відповідність концепції фраудаторних правочинів вимогам принципу юридичної визначеності. Також доведено можливість обмеження принципу свободи договору шляхом визнання правочину, укладеного з порушенням принципу добросовісності, фраудаторним. Окремо наголошено на необхідності врахування критеріїв розумності та справедливості при такому обмеженні. Автори акцентують увагу на потребі обмеженого тлумачення фраудаторних правочинів у судовій практиці. Зазначено, що правочин має визнаватися фраудаторним лише за умови відсутності інших законодавчо встановлених підстав для його недійсності. Наголошено, що визнання правочину фраудаторним можливе лише як виключний засіб захисту прав особи. Запропоновано перелік рекомендацій, яких слід дотримуватися для коректного застосування концепції фраудаторності правочинів.Item Цінні папери та віртуальні активи як об’єкти цивільних прав: порівняльна характеристика(2025) Музика, ЛесяАвтором розглянуто проблематику визначення належності віртуальних активів за своєю правовою природою до складу вже існуючих об’єктів цивільних прав, зокрема, цінних паперів. що є актуальною з огляду на досвід іноземних держав щодо визнання різних категорій віртуальних активів цінними паперами, а також практику використання суб’єктами цивільних правовідносин віртуальних активів в якості інвестиційного або спекулятивного інструменту. Попри формальне розмежування законодавцем цінних паперів та цифрових речей, до складу яких, зокрема, віднесено віртуальні активи, в ЦК України, представлені в ч. 1 ст. 1791 ознаки цифрової речі не дають достатніх підстав для чіткого правового розмежування між віртуальними активами та цінними паперами як об’єктами цивільних прав, враховуючи положення ухваленого Закону України "Про віртуальні активи". Під час дослідження встановлено, що трансформація форми існування одного і того ж об’єкта цивільних прав та набуття ним нових, навіть технологічно новаторських характеристик, не повинна змінювати його юридичне наповнення та сутність. Дослідження дозволило зробити висновок про те, що правова природа цінних паперів та віртуальних активів як об’єктів цивільних прав унеможливлює їх ототожнення у приватно-правовому контексті, оскільки вони відрізняються метою існування, майновими характеристиками (в контексті посвідчення грошових, майнових та немайнових прав), економічним призначенням, взаємозв’язками з емітентом (включаючи можливу відсутність взаємозв’язку його наявності або відсутності з наявністю або відсутністю зобов’язальних або корпоративних прав), особливостями їх обороту (в частині обмеження та виключення з цивільного обороту і потреби в залученні посередників), а також формою існування. Разом з тим, отримані результати дослідження свідчать про те, що інвестиційні токени або будь-які інші різновиди віртуальних активів, які відповідають правовій природі та базовим характеристикам цінних паперів, що викладені в ЦК України та Законі про ринки капіталу, мають бути віднесені до категорії цінних паперів в контексті класифікації об’єктів цивільних прав, незалежно від технологічних особливостей їх створення, обороту або зберігання.Item Позика віртуальних активів: правовий вимір(2025) Музика, ЛесяАвтор розглядає питання можливості укладення договорів позики, об’єктом яких виступають віртуальні активи, а також з’ясування їх правового статусу як об’єкта зазначених договорів, в межах вітчизняного приватного права. У статті проаналізовано національний інститут договору позики, зокрема, його правову та економічну природу, предмет і об’єкт, а також різновиди оплатного та безоплатного договору позики. Загалом, встановлено, що предметом договору позики є як грошові кошти, так й інші рухомі речі, що визначені родовими, а не індивідуальними ознаками. Виявлено, що договір позики може бути оплатним, тобто передбачати сплату процентів позичальником, але лише у випадках позики грошових коштів, з огляду на імперативні положення частини першої статті 1048 ЦК України, які унеможливлюють застосування принципу свободи договору, відображеного в частині першій статті 627 ЦК України. В частині дослідження правової природи віртуальних активів встановлено, що вони поділяються на такі, що визначені родовими та такі, що визначені індивідуальними ознаками. Прикладом останніх є один з їх різновидів – невзаємозмінні токени (NFT), які можуть представляти вартість або права на об’єкти нерухомості, цифрове мистецтво, колекційні предмети або гарантії на продукцію. Окремо розглянуто стейблкоїни з прив’язкою до офіційної валюти як різновид віртуальних активів, який можна охарактеризувати як такий, що має на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості певної офіційної валюти. Встановлено, що їх правова, економічна та соціальна природа дозволяє прирівняти їх до категорії "грошові кошти", пряме легальне визначення якої відсутнє в чинному законодавстві. Результати аналізу показали, що NFT не можуть бути надані в позику, на відміну від інших категорій віртуальних активів, визначених родовими ознаками. Серед віртуальних активів, що визначені родовими ознаками, стейблкоїни, прив’язані до національної валюти, за своєю правовою, економічною та соціальною природою можуть бути об’єктом договору позики, в тому числі, який передбачає сплату процентів. У цьому контексті перспективним видається закріплення на законодавчому рівні статусу відповідного різновиду стейблкоїнів як електронних грошей, з подальшим наданням їм можливості виступати об’єктами договорів позики між суб’єктами цивільного права Національним банком України. Інші віртуальні активи можуть надаватися в позику як речі, визначені родовими ознаками, однак без можливості нарахування процентів.Item Цифрові права дітей: сучасні виклики та євроінтеграція(2025) Музика, ЛесяВ статті досліджено питання правового регулювання цифрових прав дитини, їх види, проблеми правового регулювання і практики застосування. Визначено, що серед найбільш поширених причин необхідності поглибленого вивчення поняття цифрових прав загалом і цифрових прав дитини зокрема, а також їхніх способів реалізації вирізняють: захист персональних даних; боротьба із кіберзлочинністю, прояви якої безперервно розвиваються; свобода вираження поглядів та інформації у мережі; удосконалення законодавства та визначення меж втручання держави у розвиток корисного та безпечного онлайн середовища. Зазначено, що наразі в Україні тривають рекодифікаційні процеси, зокрема, й цивільного законодавства. З цією метою була створена Концепція оновлення цивільного кодексу України, в якій передбачено об’єктивізацію "цифрових прав" особи і під час перегляду нормативного масиву Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) пропонується розвинути положення про "цифрові права" особи як різновиду особистих немайнових прав, що створюють можливість реалізації інтересів у сфері діджиталізації. Сама Концепція не містить визначення поняття "цифрові права", їх переліку тощо. Вона лише завдала вектор на необхідність їх законодавчого закріплення передусім у межах оновленого ЦК України у книзі, присвяченій особистим немайновим правам. Наголошено, що таке законодавче врегулювання цифрових прав має здійснюватися на рівні ЦК України з урахуванням і такого суб’єкта цивільних відносин, як дитина. Приділена увагу таким цифровим правам дитини, як право на доступ до інформації, на захист від насильства, право на віртуальні активи. Проаналізовано сучасні вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти в означеній сфері. Зроблено висновок про те, що реалізації Конвенції З прав дитини сприяє система періодичних звітів і заключних зауважень. Періодично держава подає до Комітету ООН доповідь про виконання Конвенції, отримує детальний перелік рекомендацій і має показати прогрес у наступному циклі. Цей механізм уже породив конкретні вимоги на кшталт запровадження age-verification, посилення навчальних програм із цифрової грамотності та створення спеціалізованих ліній онлайн-скарг для дітей. У разі кричущих порушень постраждалі можуть звертатися з індивідуальними скаргами на підставі 3-го Факультативного протоколу, що додає Конвенції квазі-судовий вимір контролю.Item ELI-UNIDROIT. Модельні європейські правила цивільного процесу : від транскордонних принципів до європейських правил цивільного процесу(2025) Ізарова, Ірина; Цувіна, Тетяна; Кравцов, Сергій; Ханик-Посполітак, Роксолана; Хотинська-Нор, Оксана; Притика, Юрій; Терех, Олена; Панич, Назар; Мазаракі, Наталія; Угриновська, Оксана; Сакара, Наталія; Лазаренко, Микола; Гартман, Юлія; Баклаженко, Юлія; Савранська, АннаЦе видання є перекладом Модельних європейських правил цивільного процесу, розроблених спільними зусиллями Європейського інституту права та Міжнародного інституту з уніфікації приватного права. Переклад здійснили провідні українські науковці – експерти в галузі цивільного процесу. Правила розроблено з метою забезпечення гармонізації цивільного процесуального права в Європі. Вони засновані на європейській правовій традиції, враховують сучасні реформи у сфері права та правові інструменти ЄС, практику ЄСПЛ. Ця книга є важливим джерелом інформації для правозастосовників, законодавців та представників академічної спільноти, які цікавляться розвитком цивільного процесу в Європі. Для студентів, аспірантів та викладачів, широкого кола правників.Item Правове регулювання трудових відносин домашніх працівників: деякі тенденції та виклики(2026) Федосєєва, ТетянаУ статті досліджено питання, пов’язані з відносинами у сфері домашньої праці. Здійснено огляд чинників, які вплинули на законодавче закріплення у трудовому законодавстві положень про домашню працю, національного законодавства, законодавчих ініціатив, позицій науковців і практиків щодо позитивних результатів та недоліків правового регулювання домашньої праці в Україні. Виокремлено особливості законодавства у сфері трудових відносин щодо домашньої праці з урахуванням впливу збройної агресії росії проти України. У статті аналізується законодавство з огляду на зміни у частині домашньої праці в рамках трудових відносин за трудовим договором. Виділено окремі положення Кодексу законів про працю, які стосуються домашньої праці та не мають юридичної визначеності, а також обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин у воєнний час". Здійснено критичний та порівняльний аналіз окремих положень Кодексу законів про працю та проєкту Трудового кодексу щодо домашньої праці. Звернено увагу на необхідність розмежування трудового і цивільно-правового договору для домашніх працівників. Висвітлено проблему прихованих трудових відносин. Вказано, що попри активне використання в Україні онлайн-платформ у більшості випадків вони фактично виступають посередниками у наданні домашніх послуг і не несуть відповідальності за умови праці, оплату, соціальний захист або безпеку домашніх працівників. Проаналізовано окрему практику ЄС, пов’язану з цифровими платформами праці та акцентовано увагу на необхідності врегулювання відповідних відносин в Україні. Акцентовано увагу на необхідності врахування міжнародних стандартів в контексті інтеграції України до Європейського Союзу.Item Чи є DLT-цінні папери віртуальними активами?(2026) Посполітак, ВолодимирАвтором досліджено проблематику визначення належності DLT-цінних паперів до категорії віртуальних активів. Це питання аналізується крізь призму українського приватного права, правової природи віртуальних активів як об’єктів цивільних прав, а також положень чинного законодавства, що дало змогу отримати як теоретично обґрунтовані, так і практично значущі результати дослідження. Встановлено, що DLT-цінний папір є фінансовим інструментом, "оцифрованим" за допомогою технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології, який за своїм призначенням і правовою природою відповідає традиційному цінному паперу. Подібно до класичних цінних паперів, він так само засвідчує виникнення та існування певного майнового права, що може бути реалізоване за наявності права на цінний папір. Водночас DLT-цінні папери за своєю природою володіють технологічними характеристиками віртуальних активів, що зумовлено середовищем їх існування – DLT або іншою подібною технологією. Результати дослідження дають підстави для висновку, що відмінності DLT-цінних паперів від їх традиційних аналогів виходять за межі лише самого факту їх існування у вигляді токену та є характерними для віртуальних активів: оборот та зберігання DLT-цінних паперів може здійснюватись без застосування притаманного для ринків капіталу інституту посередництва інвестиційних фірм (для вторинного ринку) та використання депозитарної системи, а особливості розпорядження DLT-цінними паперами можуть призвести до неможливості повноцінного здійснення права власності на такі цінні папери та реалізації прав за ними. Слід констатувати, що попри подібну правову природу як об’єктів цивільних прав, до DLT-цінних паперів не може в повній мірі застосовуватись правовий режим цінних паперів в контексті форми їх випуску, існування, обороту, зберігання, здійснення права власності та реалізації прав за цінними паперами. Зазначене зумовлює потребу в проведенні подальших наукових розвідок для напрацювання рекомендацій щодо змін до чинного законодавства.Item Успадкування віртуальних активів та вкладів у банківській установі: прогалини у законодавстві України та перспективи їх подолання у процесі рекодифікації Цивільного кодексу України(2026) Дзера, ІринаУ статті досліджено особливості успадкування таких об’єктів як право на вклад у банку та віртуальні активи. Відзначено відсутність належного правового регулювання механізму успадкування віртуальних активів як в Законі "Про віртуальні активи", так і проєкті Книги Шостої Цивільного кодексу (ЦК) України. З метою заповнення цих прогалин має бути запроваджено відповідний механізм, який би враховував особливості різних видів віртуальних активів. Відзначено недоліки норми ст. 1228 ЦК, пов’язані з неможливістю реалізації на практиці спрощеного механізму успадкування права на вклад у банківській установі. Визначено переваги та недоліки заповідального розпорядження.Item Зміни до Конституції у частині децентралізації через консенсус : звіт за результатами інклюзивних позапарламентських публічних консультацій(2020) Драженко, Алевтина; Безхлібна, Наталія; Мудрак, Наталія; Проценко, ДіанаЦя публікація є самостійним важливим елементом інклюзивного (діалогового) процесу публічних консультацій. Вона презентує результат процесу пошуку консенсусних положень, який тривав більш як пів року, та має на меті зафіксувати і представити зроблені широким колом стейкголдерів та експертів напрацювання перед завершальним етапом – парламентським діалогом. На сторінках звіту після відгуків учасників про власне процес ви знайдете найголовнішу частину – спільне комюніке і протокол угод та розбіжностей. Для того, щоб отримати цей результат, учасники й організатори пройшли шлях роботи над спільним дизайном процесу, взяли участь у регіональному турі обговорення та онлайн-консультаціях зі стейкголдерами, провели відкриті експертні обговорення у форматі "акваріумів" та воркшопи з напрацювання рішень. Усі можливі елементи цих етапів оцифровані, задокументовані та викладені у хронологічному порядку в другій частині цього видання, щоб кожен міг ознайомитись із тим, скільки зусиль доклали великі та малі кола залучених учасників у конструюванні такого рішення. Беріть в роботу головне, зважайте на витоки.