Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Assessments of radionuclides influence on Wistar rats' hematopoietic system using cell culture in vivo(Видавництво ЧНУ ім. Петра Могили, 2025) Russu, Iryna; Bilko, NadiyaThe aim of this work is determination of the influence of radionuclides strontium-90 and iodine-131 on the hematopoietic system of Wistar rats, after single and long-term internal exposure to ionizing radiation.Item Оцінка функціональної активності клітин-попередників кісткового мозку щурів Wistar за умов опромінення у різних дозах(Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України, 2021) Білько, Денис; Руссу, Ірина; Пахаренко, Маргарита; Снєжкова, Єлизавета; Родіонова, Наталія; Білько, НадіяМета дослідження: оцінка функціональної активності клітин-попередників кісткового мозку щурів Wistar, опромінених у різних дозах, із застосуванням культур клітин у дифузійних камерах in vivo та in vitro.Item Functional activity of hematopoietic stem and progenitor cells under the acute and chronic exposure to ionizing radiation in different doses(2021) Russu, Iryna; Bilko, NadiyaThe aim of the current study was investigation of functional properties of hematopoietic stem and progenitor cells of Balb/C mice under external acute and chronic exposure to irradiation in different doses.Item Хітозан-колагенові плівки для вирощування нащадків мезенхімальних стовбурових клітин(2013) Білько, Денис; Загородько, О.; Антонюк, Наталія; Колесник, Ірина; Борбуляк, ІринаРозроблено методику отримання плівок на основі хітозан-колагенових комплексів, придатних для вирощування нащадків мезенхімальних стовбурових клітин. Отримані плівки мають задовільні механічні та оптичні характеристики, що уможливлює їх використання як біосумісних матриць для культивування адгезивно залежних клітин. Експерименти in vivo показали, що отримані мембрани резорбують у організмі протягом 40 діб.Item Estimation of hematopoietic progenitor cells in patients with chronic myeloid leukemia with resistance to tyrosine kinase inhibitors(2023) Bilko, Nadiya; Dyagil, Iryna; Russu, IrynaChronic myeloid leukemia (CML) is a clonal oncological disease associated with the formation of chimeric bcr-abl gene, the product of which is active BCR-ABL tyrosine kinase playing a major role in the pathogenesis of CML. Data obtained in recent years allowed to assume the decisive role not only of hematopoietic stem cells, but also of bone marrow (BM) progenitor cells in both onset and progression of the disease. However, information on the functional characteristics of BM hematopoietic progenitor cells in different CML phases, in terms of therapeutic inhibition of BCR-ABL tyrosine kinase and the resistance to Imatinib, is not sufficient today and some findings are contradictory. Hence, the aim of this investigation was the estimation of BM hematopoietic progenitor cells in patients with CML with the resistance to tyrosine kinase inhibitors, using in vitro cell culture.Item Комплексна оцінка стану гемопоетичної системи лабораторних тварин в умовах внутрішнього опромінення стронцієм-90(2012) Борбуляк, Ірина; Родіонова, Н.; Білько, НадіяВ роботі досліджені особливості функціонування кровотворної системи на рівні стовбурової клітини і клітин-попередників щурів при дії радіонукліда 90Sr в умовах його тривалого і одноразового введення. В результаті культивування кровотворних клітин-попередників тварин, які зазнали внутрішнього опромінення 90Sr, виявлені такі особливості, як пригнічення колонієутворюючої здатності кровотворних клітин-попередників кісткового мозку в культурі і поява циркулюючих клітин-попередників у периферичній крові, що вказує на порушення основ гемопоезу. Показано, що в результаті впливу радіонукліда 90Sr відбувається пошкодження гемопоетичного мікрооточення, яке характеризується пригніченням колонієутворюючої активності стромальних кістковомозкових клітин-попередників і частковою втратою їх здатності до підтримки кровотворення в культурі у складі фідерного шару.Item Характер взаємодії опромінених і неопромінених клітин у культурі дифузійних камер in vivo(2013) Білько, Денис; Сенюк, О.; Руссу, Ірина; Жалейко, І.; Білько, НадіяМета: визначити характер взаємодії між неопроміненими клітинами кісткового мозку мишей та опроміненим мікрооточенням у культурі дифузійних камер in vivo. Матеріали і методи. Для вивчення особливостей взаємодії між клітинами було використано оригінальну модель культивування кістковомозкових клітин інтактних мишей лінії Balb/c у черевній порожнині опроміненої особини у гелевих дифузійних камерах, що забезпечували доступ живильних речовин та сигнальних молекул ззовні. Результати. Виявлено, що клітини кісткового мозку мишей, які не були опромінені, піддавалися безпосередньому впливу факторів мікрооточення організму опроміненої тварини реципієнта. Так, при культивуванні клітин в організмі неопромінених мишей було виявлено низькі показники колонієутворення у зв’язку з відсутністю додаткового викиду ростових факторів. У той же час опромінення тварин реципієнтів камер та, меншою мірою, обробка їх циклофосфамідом, який є цитостатиком, підвищували проліферативну активність кістковомозкових клітин, які знаходилися у камері, що свідчило про значний вплив факторів, які були виділені клітинами у відповідь на дію іонізуючої радіації. Вплив сигнальних молекул здійснювався крізь стінку дифузійної камери, викликаючи стимуляцію колонієутворюючої активності. При цьому слід зазначити, що для передачі сигналу безпосередній контакт між клітинами не був необхідним. Висновки. Стимулюючий вплив на колонієутворюючу здатність неопромінених гемопоетичних клітин попередників, поміщених у дифузійні камери, який здійснюється клітинними та позаклітинними структурами, що формують зовні мікрооточення, пов'язується із дією ростових факторів, які виробляються опроміненими клітинами та впливають на неопромінені клітини через стінку камер, що недоступна для клітин, проте вільно пропускає дифундуючі молекули.Item Дослідження дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі на кровотворення мишей Balb/c та щурів Wistar(Інститут ядерних досліджень, 2025) Руссу, Ірина; Білько, НадіяМетою роботи є дослідження впливу іонізуючої радіації у сублетальній дозі на кровотворення мишей Balb/C та щурів Wistar, а також оцінка процесу відновлення гемопоезу після опромінення.Item Ефективність та безпека застосування екзосом для лікування інфекційних захворювань викликаних SARS-CoV-2(2025) Будаш, Галина; Білько, НадіяКоронавірусна хвороба (COVID-19) - важке гостре респіраторне захворювання, спричинене збудником важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2). Для боротьби з клінічними ускладненнями, спричиненими вірусом SARS-CoV-2, існує нагальна потреба у надійній терапії. Екзосоми — це везикули, які відіграють роль у міжклітинній комунікації. Екзосоми є паракринними та ендокринними медіаторами, які містять набір хемокінів, факторів росту, мРНК і мікроРНК з протизапальними, регенеративними та імуномодулюючими функціями. Екзосом можуть бути плеотропним терапевтичним засобом у боротьбі з інфекцією SARS-CoV-2. В даній роботі ми провели аналіз поточних досліджень, що включають клінічне випробування застосування екзосом для лікування COVID-19. Метою більшості досліджень є перевірка безпечності та ефективності препаратів. Екзосоми отримані з різних джерел мають багато спільних характеристик, однак вони також можуть відрізнятися за функціональністю. Переважна кількість випробувань була націлена на дослідження екзосом отриманих з МСК джерелами отримання яких є плацента, пуповина, амніотична рідина, жирова тканини та кістковий мозок. Крім того екзосоми можуть бути використані як носії ліків збагачених CD24, а током можуть бути отримані з інших джерел, наприклад вірус-специфічних Т-клітин. Нецільовий метод доставки екзосом в організм людини може бути причиною невисокої ефективності застосування екзосом. Новітнім методом цільової доставки екзосом може бути їх розпилення замість введення внутрішньовенно. Хоча даних все ще недостатньо для широко застосування екзосом для лікування короновірусноїхвороби, вже можна охарактеризувати сучасний стан досліджень, джерела отримання, методи доставки та основні групи дослідників та компанії, що працюють над цією темою.Item Особливості функціонування гемопоетичних клітин-попередників у пацієнтів із мієлодиспластичним синдромом, лікованих леналідомідом(2025) Білько, НадіяПул стовбурових клітин – основне місце злоякісної трансформації, тому вивчення клітин-попередників при порушеннях кровотворення є одним із найважливіших шляхів розкриття патогенезу злоякісних гемобластозів. Мієлодиспластичний синдром (МДС) – це захворювання системи крові, яке характеризується нестабільністю геному і гетерогенністю. Лікування МДС на ініціальних етапах розвитку процесу (РАНБ I) обмежується імуномодуляторами, одним із яких є леналідомід (lenalidomide). Відомо, що препарат інгібує проліферацію злоякісних клітин, пригнічуючи аномальне клонування шляхом збільшення апоптозу Del(5q) клітин. Проте рівень дії леналідоміду на гемопоетичну систему при МДС остаточно ще не встановлений. Вважається, що він посилює клітинний імунітет, опосередкований T-клітинами та природними клітинами-кілерами, і пригнічує секрецію протизапальних цитокінів. Метою дослідження було вивчення особливостей функціонування гемопоетичних клітин-попередників у разі дії імуномодулюючого препарату леналідоміду у хворих на РАНБ I. У роботі здійснено оцінювання показників периферійної крові та колоніє- і кластеро-утворюючої здатності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку в культурі з напіврідким агаром. Проведене дослідження показало, що дія імуномодулюючого препарату леналідоміду поширюється не тільки на імунну систему, але й на клас найближчих нащадків гемопоетичної стовбурової клітини – гемопоетичних клітин-попередників, стимулюючи в частини з них (24 %) колонієутворення кісткового мозку в культурі і проліферацію всіх трьох ростків у периферійній крові, що є викликом для продовження пошуків терапевтичних підходів у лікуванні МДС, пов’язаних зі стимуляцією ініціальних відділів гемопоезу.Item Експериментальне обґрунтування ефективності впливу бінарних променевих технологій на злоякісні клітини людини in vitro(Інститут ядерних досліджень, 2024) Лавренчук, Галина; Талько, Вікторія; Чернишов, Андрій; Дмитрієва, І.Анотація до доповіді на XXXI Щорічній науковій конференції Інституту ядерних досліджень НАН України, (м. Київ, 27-31 травня 2024 року). Мета роботи: дослідження структурних та морфо-функціональних змін у тест-системі злоякісних клітин недрібноклітинного раку легень людини (лінія А-549), що знаходяться у стані спокою (стаціонарній фазі росту) при поєднанні рентгенівського випромінювання з гадолінійвмісним фотон-захоплювальним агентом "Дотавіст" та червоного світла (630 нм) із фотосенсибілізатором "Фотолон".Item Оцінка стану гемопоетичної системи щурів Wistar, опромінених у сублетальній дозі, за допомогою культури клітин in vivo(Інститут ядерних досліджень, 2024) Руссу, Ірина; Білько, Денис; Білько, НадіяАнотація до доповіді на XXXI Щорічній науковій конференції Інституту ядерних досліджень НАН України, (м. Київ, 27-31 травня 2024 року). Мета роботи: оцінка вмісту гемопоетичних клітин-попередників у периферійній крові щурів, опромінених у сублетальній дозі, за допомогою культури клітин у гелевих дифузійних камерах in vivo.Item Heparin-binding EGF-like growth factor as a prospective mediator of tissue repair and regeneration(2024) Didan, A.; Siromolot, Andriy; Kolybo, DenysHeparin-binding epidermal growth factor-like growth factor (HB-EGF) is a member of the EGF family. It contains EGF-like and heparin-binding domains allowing interactions with heparin and cell-surface heparin sulfate. [1] It can activate human epidermal growth factor receptors 1 and 4 resulting in a multitude of cell responses, including cellular proliferation, migration, adhesion, and differentiation. HB-EGF levels can increase in response to different forms of injuries as well as extracellular stimuli, such as lysophosphatidic acid, retinoic acid, and 17-estradiol [2]. HB-EGF plays a critical role in tissue repair and regeneration. It promotes cutaneous wound healing, hepatocyte proliferation after partial hepatectomy, intestinal anastomosis strength, alveolar regeneration after pneumonectomy, neurogenesis after ischemic injury, bladder wall thickening in response to urinary tract obstruction, and protects against ischemia/reperfusion injury in many cell types [1, 3, 4]. Aim. To obtain bioactive recombinant human HB-EGF and investigate its proliferation capacity.Item Synergistic anti-tumour effect of doxorubicin-hydrochloride with CRM197, an inhibitor of HB-EGF, in squamous-cell carcinoma(2024) Radevych, І.; Siromolot, Andriy; Kolybo, DenysСancer is one of the greatest threats to public health, its lethality comparable only to that of cardiovascular diseases, with the approach to its prevention and therapy evolving from populationbased and epidemiological studies to targeted delivery and immunological approaches. Recent studies have shown that cross reacting material (CRM197), a nontoxic variant of diphtheria toxin may play an important role in treating cancers with poor prognoses by inhibiting heparin-binding EGF-like growth factor (HB-EGF) [1, 2]. Doxorubicin-hydrochloride (DOX) is an antineoplastic prescription medicine approved by the U.S. Food and Drug Administration for the treatment of certain types of cancer, including ovarian cancer and multiple myeloma [3]. Considering that CRM197 is a known carrier in targeted delivery, CRM197-DOX complexes might be a step towards targeted therapy and reduced overall toxicity.Item Визначення ризику трансформації мієлодиспластичного синдрому в гостру мієлоїдну лейкемію за показником функціональної активності клітин кісткового мозку(2021) Стародуб, Галина; Кубарова, В.; Горяінова, Н.; Третяк, Наталія; Гордієнко, А.; Басова, О.; Білько, Надія; Пахаренко, МаргаритаУ середньому у 30 % пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом (МДС) під час захворювання розвивається гостра мієлоїдна лейкемія (ГМЛ). Триває постійний пошук найкращої моделі індивідуальної оцінки ризику для пацієнтів із МДС. У статті наведено результати дослідження вмісту бластних клітин, кластерів диференціації CD34, CD34/CD117 у кістковому мозку та IL-1 у сироватці крові хворих на МДС – рефрактерна анемія з надлишком бластів ІІ (РАНБ ІІ) з різною відповіддю на лікування азацитидіном та у випадку трансформації в гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ). Мета. Встановити взаємозв’язки між клініко-гематологічними, клітинно-молекулярними та імунофенотиповими показниками у хворих на МДС РАНБ II та факторів ризику трансформації в ГМЛ. Матеріали і методи. Проаналізовано дані 26 хворих з діагнозом МДС РАНБ II. Тривалість захворювання на МДС РАНБ II на момент включення в обстеження варіювала від 4 до 12 місяців. Медіана загального клінічного спостереження складала 15,0 місяців. Медіана клінічного спостереження за хворими з МДС РАНБ II без прогресії дорівнювала 11 місяців. Медіана спостереження за хворими з МДС РАНБ II, що трансформувався в ГМЛ – 8,0 місяців. Результати. Аналіз даних обстежених 26 хворих свідчить про існування взяємозв’язку між кількістю бластів і субстратних клітин з експресією CD34+/CD117+, CD34+/CD117- у кістковому мозку та вмісту IL-1 у сироватці крові хворих на МДС РАНБ ІІ із різною відповіддю на лікування. Встановлені кореляційні зв’язки можуть рекомендуватись для використання в практичній гематології в якості інформативних прогностичних маркерів пухлинної прогресії. Врахування динаміки коекспресії маркера диференціації CD117+ на CD34+ клітинах може використовуватись для стратифікації лікування. Залучення даних про рівень концентрації IL-1 в сироватці крові хворих на МДС може бути потенційно корисним для оцінки ефективності та стратифікації лікування.Item Гліобластома: якість життя як необхідна складова оцінки ефективності променевого лікування(2024) Главацький, О.; Грязов, А.; Чувашова, О.; Кручок, І.; Старенький, В.; Іванкова, В.; Талько, В.; Насонова, А.Актуальність. Поряд з традиційною оцінкою онкологічних результатів з фокусом на виживаності, інформація про якість життя (ЯЖ) пацієнта відіграє ключову роль у визначенні успішності лікування. Оцінка ЯЖ, що є відображенням суб’єктивного сприйняття людиною свого становища в контексті певного захворювання, розглядається сьогодні як інструмент зміни сучасної парадигми терапевтичної ефективності, зокрема, в нейроонкології. Сучасна високотехнологічна променева терапія має широкі можливості щодо модифікації режимів опромінення за рахунок гіпофракціонування. Враховуючи суттєві клінічні переваги останніх, зростає інтерес до досліджень, що включають оцінку ЯЖ поряд із загальноприйнятими біомедичними результатами, зокрема, у пацієнтів з гліобластомою. Мета роботи – аналітичний огляд, що сфокусований на клінічних аспектах оцінки ЯЖ у ході променевого лікування пацієнтів з гліобластомою, поза межами обговорення онкологічних результатів. Матеріали та методи. Літературні джерела проаналізовані за допомогою англомовних текстових баз біомедичних метаданих (MEDLINE (Pubmed), EMBASE (Ovid), Web of Science (Web of Knowledge) за пошуковими ключовими словами "Quality of life", "Health-related quality of life", "Radiation Therapy", "Hypofractionated radiotherapy", "Hypofractionated irradiation", "CNS tumors", "Brain tumors", "Glioblastoma". При аналізі всіх джерел були зроблені зворотні посилання на першоджерела для виявлення додаткових релевантних досліджень. Остання дата пошуку 01.02.2024 року. Результати та їх обговорення. Визначено, що оцінка ЯЖ широко інтегрована до сучасної нейроонкологічної практики. Сьогодні цей аналіз використовується для комплексної оцінки результатів лікування при різних клінічних варіантах, зокрема, при застосуванні модифікацій режимів променевої терапії. Результат онкологічного лікування не може вважатися задовільним, якщо подовження виживаності не супроводжується збереженням ЯЖ. Основним інструментом оцінки ЯЖ є опитувальник EORTC QLQ-C30; для пацієнтів з пухлинами головного мозку існує його додатковий специфічній модуль BN-20. Визначено, що аналіз ЯЖ демонструє переваги гіпофракційного опромінення пацієнтів з гліобластомою, оскільки скорочення курсу опромінення супроводжується позитивним впливом на ЯЖ, при відсутності значущої різниці у профілі токсичності та очікуваній виживаності, порівняно із стандартною променевою терапією. Дослідження ЯЖ доводить позитивний ефект поєднання ад’ювантної променевої терапії пацієнтів з гліобластомою та нейрореабілітації з використанням технології віртуальної реальності. Встановлено, що ЯЖ залишається стабільним параметром при повторному опроміненні пацієнтів з прогресією гліоми головного мозку. Водночас, аналіз ЯЖ надає можливість об’єктивізувати медикосоціальні аспекти нейроонкологічних захворювань та демонструє обтяжливість хвороби не тільки для того, хто безпосередньо страждає на гліобластому, але і для тих, хто опікується пацієнтом. Зростає кількість публікацій, присвячених оцінці ЯЖ, при використанні протонної променевої терапії. Висновки. За умови відсутності значущої різниці у токсичності методів лікування (зокрема, променевих) та очікуваній виживаності, ЯЖ може слугувати критерієм вибору оптимальної терапії. Аналіз ЯЖ є широко вживаним інструментом комплексної оцінки ефективності лікування нейроонкологічних пацієнтів, зокрема, різних модифікацій режимів променевої терапії (в тому числі при гіпофракціонуванні). Аналіз ЯЖ є складним та потребує уніфікації. Опанування методики оцінки ЯЖ є необхідною вимогою для фахівців, що залучені до сучасних нейроонкологічних досліджень.Item Heparin-binding EGF-like growth factor: mechanisms of biological activity and potential therapeutic applications(Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2024) Dronko L.; Lutsenko, T.; Korotkevych, N.; Vovk, I.; Zhukova, D.; Romaniuk, S.; Siromolot, A.; Labyntsev, A.; Kolybo, D.The diphtheria toxin receptor on sensitive mammalian cells is known as the membrane anchored precursor of heparin-binding EGF-like growth factor (HB-EGF). When the precursor is cleaved by metalloproteinases, a soluble form (sHB-EGF) is formed that can bind to the EGF receptors, resulting in activation of signaling pathways that regulate cell proliferation, differentiation, migration, and inhibition of apoptosis. The ability of HB-EGF to cause both positive and negative consequences for organism underscores the complexity of its biological functions and the need for a nuanced understanding of its role in health and disease. In this review the data on the HB-EGF structure, biological activity, involvement in the mechanism of diphtheria toxin action, wound healing, tumor progression as well as the methods of HB-EGF delivery are summarized.Item Розвиткові та епілептиформні енцефалопатії в дітей: клінічні, нейрофізіологічні, нейровізуалізаційні й генетичні характеристики(2024) Кирилова, Л.; Мірошников, О.; Юзва, О.; Бадюк, В.; Доленко, О.; Бондаренко, Ю.Мета: проаналізувати клінічні, нейрофізіологічні, нейровізуалізаційні й генетичні характеристики дітей раннього віку з епілептичними й розвитковими енцефалопатіями і визначити предиктори ризику розвитку розладів аутистичного спектра (РАС) у дітей даної групи з метою формування когорти дітей, які потребують динамічного спостереження і раннього втручання. Матеріали та методи. У дослідження було включено 38 дітей віком 0–3 роки з епілептиформними й розвитковими енцефалопатіями. Обстеження включало оцінку неврологічного статусу, збір анамнезу, оцінку семіології та визначення типу нападів, оцінку розвитку і скринінг розладів аутистичного спектра у віці 18 і 24 міс., відео-ЕЕГ-моніторинг під час нічного сну, магнітно-резонансну томографію головного мозку, скринінг на патогенні варіанти шляхом повноекзомного секвенування. Результати. Особливістю даної групи розладів є наявність безсудомних, часто клінічно нерозпізнаних епілептичних нападів, які проявляються персистуючою фокальною (60,5 %) або генералізованою (31,6 %) активністю із середнім (55,3 %) або високим (15,8 %) індексом спайк-хвильової активності під час стадії повільного сну та амплітудним акцентом над лобними (52,6 %) або скроневими (28,9 %) ділянками мозку. Структурні зміни головного мозку за даними магнітно-резонансної томографії виявлені в 91,1 % дітей, у тому числі вогнищеві або дифузні зміни білої речовині головного мозку — у 36,8 %, гіпоплазія мозолистого тіла — у 21,1 %, атрофічні зміни кори головного мозку відзначалися в 15,8 %, уроджені вади розвитку головного мозку — у 13,2 %. В обстежених дітей з початком нападів на першому році життя було виявлено патогенні варіанти 35 різних генів. Найчастіше зустрічалися патогенні варіанти генів, що відповідають за синтез і репарацію ДНК і РНК (28,9 %) та активність внутрішньоклітинних ферментів, — 8 дітей (21,1 %). Частка дітей, які мали загальну затримку розвитку у віці 24 міс., становила 11,9 %, а тих, які мали когнітивні порушення, — 34,2 %. Висновки. Показано, що в дітей з наявністю в анамнезі генералізованих тоніко-клонічних нападів (RR = 2,13) виявлено високий ризик розвитку РАС у 24 міс. Встановлено позитивний зв’язок між наявністю в дітей мутацій у генах, що відповідальні за синтез і репарацію ДНК (RR = 1,88), і підвищеним ризиком розвитку РАС у віці 24 міс. (90,9 % дітей).Item Вплив факторів мікрооточення опромінених мишей Balb/C на гемопоетичні клітини-попередники у культурі дифузійних камер in vivo(2023) Руссу, Ірина; Білько, Денис; Білько, НадіяАнотація до доповіді учасників XXX Щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАН України (Київ, 25-29 вересня 2023 року). Метою дослідження була оцінка впливу факторів, що виділяються гемопоетичним мікрооточенням опромінених мишей Balb/C, при культивуванні гемопоетичних клітин-попередників у дифузійних камерах in vivo, за умов гострого і тривалого опромінення мишей у дозі близько 0,2 Гр.Item Особливості впливу рекомбінантних цитокінів на функціональну активність гемопоетичних клітин-попередників при мієлодиспластичному синдромі in vitro(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Пахаренко, Маргарита; Руссу, Ірина; Білько, Денис; Лагоднюк, Ігор; Білько, НадіяПопуляції гемопоетичних клітин-попередників є найближчими нащадками стовбурових клітин. Саме на рівні цих клітин (гемопоетичних клітин-попередників) відбувається реалізація процесів проліферації та диференціювання. На відміну від стовбурових клітин, вони чутливі до дії цитокінів, які викидаються у разі нестачі клітин крові на периферії. Проте довгий час роль гемопоетичних клітин-попередників у реалізації патологічного процесу при порушеннях гемопоезу було недооцінено, вона виявилася вагомішою, ніж вважали раніше. Особливо це стосується мієлодиспластичного синдрому, який, незважаючи на назву, є клональним захворюванням, яке передує гострій лейкемії. Метою дослідження було визначення особливостей функціонування гемопоетичних клітин-попередників у нормі і порушеннях гемопоезу на ініціальних етапах злоякісного процесу МДС (МДС-IB) в умовах дії різних концентрацій цитокінів для оцінювання гемопоетичного потенціалу цих клітин. Вивчали їхню колонієутворювальну активність (КУО) пацієнтів двох груп – контрольної (10 осіб) і дослідної (20 осіб) у культурі in vitro. Виявилось, що КУО збільшується з підвищенням концентрації цитокінів і потребує вдвічі більшого стимулу у разі культивування гемопоетичних клітин від пацієнтів з МДС-IB. Оптимальною концентрацією в контролі для G-CSF, GM-CSF, IL-3 виявилась 20 нг/мл, а для клітин від пацієнтів з МДС-IB – 40 нг/мл. Доведено, що у разі використання комплексу цитокінів (GM-CSF, G-CSF, IL-3) колонієутворювальна здатність клітин-попередників від пацієнтів з МДС-ІВ значно зростає в порівнянні з такими показниками для цитокінів, що діяли окремо (28,7±3,2 до 18,3±1,8, 12,1±1,5 та 24,5±2,1 відповідно). У роботі розкрито прихований потенціал до проліферації клітин від пацієнтів з МДС-ІB, що може бути використаним як в експериментальних дослідженнях, так і для створення протоколів лікування хворих на МДС в ініціальній стадії захворювання.