Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Визначення ризику трансформації мієлодиспластичного синдрому в гостру мієлоїдну лейкемію за показником функціональної активності клітин кісткового мозку(2021) Стародуб, Галина; Кубарова, В.; Горяінова, Н.; Третяк, Наталія; Гордієнко, А.; Басова, О.; Білько, Надія; Пахаренко, МаргаритаУ середньому у 30 % пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом (МДС) під час захворювання розвивається гостра мієлоїдна лейкемія (ГМЛ). Триває постійний пошук найкращої моделі індивідуальної оцінки ризику для пацієнтів із МДС. У статті наведено результати дослідження вмісту бластних клітин, кластерів диференціації CD34, CD34/CD117 у кістковому мозку та IL-1 у сироватці крові хворих на МДС – рефрактерна анемія з надлишком бластів ІІ (РАНБ ІІ) з різною відповіддю на лікування азацитидіном та у випадку трансформації в гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ). Мета. Встановити взаємозв’язки між клініко-гематологічними, клітинно-молекулярними та імунофенотиповими показниками у хворих на МДС РАНБ II та факторів ризику трансформації в ГМЛ. Матеріали і методи. Проаналізовано дані 26 хворих з діагнозом МДС РАНБ II. Тривалість захворювання на МДС РАНБ II на момент включення в обстеження варіювала від 4 до 12 місяців. Медіана загального клінічного спостереження складала 15,0 місяців. Медіана клінічного спостереження за хворими з МДС РАНБ II без прогресії дорівнювала 11 місяців. Медіана спостереження за хворими з МДС РАНБ II, що трансформувався в ГМЛ – 8,0 місяців. Результати. Аналіз даних обстежених 26 хворих свідчить про існування взяємозв’язку між кількістю бластів і субстратних клітин з експресією CD34+/CD117+, CD34+/CD117- у кістковому мозку та вмісту IL-1 у сироватці крові хворих на МДС РАНБ ІІ із різною відповіддю на лікування. Встановлені кореляційні зв’язки можуть рекомендуватись для використання в практичній гематології в якості інформативних прогностичних маркерів пухлинної прогресії. Врахування динаміки коекспресії маркера диференціації CD117+ на CD34+ клітинах може використовуватись для стратифікації лікування. Залучення даних про рівень концентрації IL-1 в сироватці крові хворих на МДС може бути потенційно корисним для оцінки ефективності та стратифікації лікування.Item Гліобластома: якість життя як необхідна складова оцінки ефективності променевого лікування(2024) Главацький, О.; Грязов, А.; Чувашова, О.; Кручок, І.; Старенький, В.; Іванкова, В.; Талько, В.; Насонова, А.Актуальність. Поряд з традиційною оцінкою онкологічних результатів з фокусом на виживаності, інформація про якість життя (ЯЖ) пацієнта відіграє ключову роль у визначенні успішності лікування. Оцінка ЯЖ, що є відображенням суб’єктивного сприйняття людиною свого становища в контексті певного захворювання, розглядається сьогодні як інструмент зміни сучасної парадигми терапевтичної ефективності, зокрема, в нейроонкології. Сучасна високотехнологічна променева терапія має широкі можливості щодо модифікації режимів опромінення за рахунок гіпофракціонування. Враховуючи суттєві клінічні переваги останніх, зростає інтерес до досліджень, що включають оцінку ЯЖ поряд із загальноприйнятими біомедичними результатами, зокрема, у пацієнтів з гліобластомою. Мета роботи – аналітичний огляд, що сфокусований на клінічних аспектах оцінки ЯЖ у ході променевого лікування пацієнтів з гліобластомою, поза межами обговорення онкологічних результатів. Матеріали та методи. Літературні джерела проаналізовані за допомогою англомовних текстових баз біомедичних метаданих (MEDLINE (Pubmed), EMBASE (Ovid), Web of Science (Web of Knowledge) за пошуковими ключовими словами "Quality of life", "Health-related quality of life", "Radiation Therapy", "Hypofractionated radiotherapy", "Hypofractionated irradiation", "CNS tumors", "Brain tumors", "Glioblastoma". При аналізі всіх джерел були зроблені зворотні посилання на першоджерела для виявлення додаткових релевантних досліджень. Остання дата пошуку 01.02.2024 року. Результати та їх обговорення. Визначено, що оцінка ЯЖ широко інтегрована до сучасної нейроонкологічної практики. Сьогодні цей аналіз використовується для комплексної оцінки результатів лікування при різних клінічних варіантах, зокрема, при застосуванні модифікацій режимів променевої терапії. Результат онкологічного лікування не може вважатися задовільним, якщо подовження виживаності не супроводжується збереженням ЯЖ. Основним інструментом оцінки ЯЖ є опитувальник EORTC QLQ-C30; для пацієнтів з пухлинами головного мозку існує його додатковий специфічній модуль BN-20. Визначено, що аналіз ЯЖ демонструє переваги гіпофракційного опромінення пацієнтів з гліобластомою, оскільки скорочення курсу опромінення супроводжується позитивним впливом на ЯЖ, при відсутності значущої різниці у профілі токсичності та очікуваній виживаності, порівняно із стандартною променевою терапією. Дослідження ЯЖ доводить позитивний ефект поєднання ад’ювантної променевої терапії пацієнтів з гліобластомою та нейрореабілітації з використанням технології віртуальної реальності. Встановлено, що ЯЖ залишається стабільним параметром при повторному опроміненні пацієнтів з прогресією гліоми головного мозку. Водночас, аналіз ЯЖ надає можливість об’єктивізувати медикосоціальні аспекти нейроонкологічних захворювань та демонструє обтяжливість хвороби не тільки для того, хто безпосередньо страждає на гліобластому, але і для тих, хто опікується пацієнтом. Зростає кількість публікацій, присвячених оцінці ЯЖ, при використанні протонної променевої терапії. Висновки. За умови відсутності значущої різниці у токсичності методів лікування (зокрема, променевих) та очікуваній виживаності, ЯЖ може слугувати критерієм вибору оптимальної терапії. Аналіз ЯЖ є широко вживаним інструментом комплексної оцінки ефективності лікування нейроонкологічних пацієнтів, зокрема, різних модифікацій режимів променевої терапії (в тому числі при гіпофракціонуванні). Аналіз ЯЖ є складним та потребує уніфікації. Опанування методики оцінки ЯЖ є необхідною вимогою для фахівців, що залучені до сучасних нейроонкологічних досліджень.Item Heparin-binding EGF-like growth factor: mechanisms of biological activity and potential therapeutic applications(Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2024) Dronko L.; Lutsenko, T.; Korotkevych, N.; Vovk, I.; Zhukova, D.; Romaniuk, S.; Siromolot, A.; Labyntsev, A.; Kolybo, D.The diphtheria toxin receptor on sensitive mammalian cells is known as the membrane anchored precursor of heparin-binding EGF-like growth factor (HB-EGF). When the precursor is cleaved by metalloproteinases, a soluble form (sHB-EGF) is formed that can bind to the EGF receptors, resulting in activation of signaling pathways that regulate cell proliferation, differentiation, migration, and inhibition of apoptosis. The ability of HB-EGF to cause both positive and negative consequences for organism underscores the complexity of its biological functions and the need for a nuanced understanding of its role in health and disease. In this review the data on the HB-EGF structure, biological activity, involvement in the mechanism of diphtheria toxin action, wound healing, tumor progression as well as the methods of HB-EGF delivery are summarized.Item Розвиткові та епілептиформні енцефалопатії в дітей: клінічні, нейрофізіологічні, нейровізуалізаційні й генетичні характеристики(2024) Кирилова, Л.; Мірошников, О.; Юзва, О.; Бадюк, В.; Доленко, О.; Бондаренко, Ю.Мета: проаналізувати клінічні, нейрофізіологічні, нейровізуалізаційні й генетичні характеристики дітей раннього віку з епілептичними й розвитковими енцефалопатіями і визначити предиктори ризику розвитку розладів аутистичного спектра (РАС) у дітей даної групи з метою формування когорти дітей, які потребують динамічного спостереження і раннього втручання. Матеріали та методи. У дослідження було включено 38 дітей віком 0–3 роки з епілептиформними й розвитковими енцефалопатіями. Обстеження включало оцінку неврологічного статусу, збір анамнезу, оцінку семіології та визначення типу нападів, оцінку розвитку і скринінг розладів аутистичного спектра у віці 18 і 24 міс., відео-ЕЕГ-моніторинг під час нічного сну, магнітно-резонансну томографію головного мозку, скринінг на патогенні варіанти шляхом повноекзомного секвенування. Результати. Особливістю даної групи розладів є наявність безсудомних, часто клінічно нерозпізнаних епілептичних нападів, які проявляються персистуючою фокальною (60,5 %) або генералізованою (31,6 %) активністю із середнім (55,3 %) або високим (15,8 %) індексом спайк-хвильової активності під час стадії повільного сну та амплітудним акцентом над лобними (52,6 %) або скроневими (28,9 %) ділянками мозку. Структурні зміни головного мозку за даними магнітно-резонансної томографії виявлені в 91,1 % дітей, у тому числі вогнищеві або дифузні зміни білої речовині головного мозку — у 36,8 %, гіпоплазія мозолистого тіла — у 21,1 %, атрофічні зміни кори головного мозку відзначалися в 15,8 %, уроджені вади розвитку головного мозку — у 13,2 %. В обстежених дітей з початком нападів на першому році життя було виявлено патогенні варіанти 35 різних генів. Найчастіше зустрічалися патогенні варіанти генів, що відповідають за синтез і репарацію ДНК і РНК (28,9 %) та активність внутрішньоклітинних ферментів, — 8 дітей (21,1 %). Частка дітей, які мали загальну затримку розвитку у віці 24 міс., становила 11,9 %, а тих, які мали когнітивні порушення, — 34,2 %. Висновки. Показано, що в дітей з наявністю в анамнезі генералізованих тоніко-клонічних нападів (RR = 2,13) виявлено високий ризик розвитку РАС у 24 міс. Встановлено позитивний зв’язок між наявністю в дітей мутацій у генах, що відповідальні за синтез і репарацію ДНК (RR = 1,88), і підвищеним ризиком розвитку РАС у віці 24 міс. (90,9 % дітей).Item Вплив факторів мікрооточення опромінених мишей Balb/C на гемопоетичні клітини-попередники у культурі дифузійних камер in vivo(2023) Руссу, Ірина; Білько, Денис; Білько, НадіяАнотація до доповіді учасників XXX Щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАН України (Київ, 25-29 вересня 2023 року). Метою дослідження була оцінка впливу факторів, що виділяються гемопоетичним мікрооточенням опромінених мишей Balb/C, при культивуванні гемопоетичних клітин-попередників у дифузійних камерах in vivo, за умов гострого і тривалого опромінення мишей у дозі близько 0,2 Гр.Item Alternative routes for HB-EGF mitogenic effects inhibition(2023) Siromolot, Andriy; Kolybo, DenysHeparin-binding epidermal growth factor–like growth factor (HB-EGF) is a member of the epidermal growth factor family and has a variety of physiological and pathophysiological functions. Also, HB-EGF plays a pivotal role in distinct tumors progression. HB-EGF is highly expressed in certain cancer cells, such as ovarian and breast cancers, that makes it beneficial for the development of antitumor therapeutic agents. Neutralizing agents against HB-EGF can act on two strategies: sterically blocking the binding of HB-EGF with receptors (monoclonal or polyclonal antibodies, diphtheria toxin derivatives) or capable preventing the formation of soluble HB-EGF from proHB-EGF (ectodomain shedding) with MMPs or ADAMs inhibitors. Recombinant analogs of Corynebacterium diphtheriae toxin fragments (subunit B) and it toxoid CRM197 are able to block the binding of fluorescent derivative HB-EGF (HB-EGF-mCherry) with receptors HER1 and HER4 on the surface of A431 and Vero cell lines. It has been shown that immune serum-containing polyclonal antibodies against HB-EGF is able to inhibit HBEGF binding to surface cellular receptors and block the mitogenic activation with HB-EGF of cells by deactivating Ras-MAPK/ERK1/2. Mitogenic activity of sHB-EGF is significantly enhanced by membrane-associated heparan sulfate proteoglycans (HSPG). Interaction of the N-terminal heparin-binding region of HB-EGF with HSPG leads to stabilization of the EGF-like domain of the molecule in complex with the receptor. The ability of heparin to block proliferation of A431 and Vero cells by exogenous HB-EGF has been demonstrated, probably, due to binding with heparin-binding domain of HB-EGF. Moreover, leupeptin and a broad-spectrum metalloproteinase blocker GM6001, and EDTA significantly decrease paracrine activation of cells by HB-EGF. Thus, searching and development of effective neutralizing agents against sHB-EGF is important and perspective research direction for establishing of a new targeted antitumor therapy.Item Гемопоетичні клітини-попередники у периферичній крові мишей Balb/C за дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі(2023) Руссу, Ірина; Білько, Денис; Білько, НадіяМета: визначення вмісту гемопоетичних клітин-попередників, що циркулюють у периферичній крові мишей Balb/C, за дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі, у різні терміни після опромінення, з використанням культури клітин у дифузійних камерах in vivo. Методи. Готували та досліджували препарати&мазки периферичної крові мишей Balb/C, визначали її клітинний склад, а також шляхом культивування клітин периферичної крові у дифузійних камерах in vivo визначали ефективність їх колонієутворення на 0, 5 та 30&ту добу після зовнішнього опромінення у сублетальній дозі 5,85 Гр. Результати. Вміст мієлоцитів та метамієлоцитів серед ядровмісних клітин крові опромінених тварин був підвищеним, порівняно з контролем, протягом всього досліджуваного періоду. Зокрема, на 30-ту добу після опромінення вміст мієлоцитів у периферичній крові складав (3,3 ± 0,7) % проти (0,8 ± 0,4) % у контролі, а вміст метамієлоцитів – (3,4 ± 0,7) % проти (0,9 ± 0,3) % у контролі. Суттєве зростання кількості циркулюючих клітин-попередників у периферичній крові спостерігалося у ранні терміни після опромінення порівняно з контролем: 12,5 ± 1,6 проти 5,1 ± 0,8 колонієутворюючих одиниць на 100 тис. експлантованих клітин відповідно. Проте на 5-ту добу їх вміст був дещо знижений порівняно з контролем – 1,3 ± 0,9 на 100 тис. експлантованих клітин, і лише до 30-ї доби відбувалася нормалізація кількості клітин-попередників у периферичній крові – 6,8 ± 0,7 колонієутворюючих одиниць на 100 тис. експлантованих клітин. Висновки. Аналіз отриманих результатів свідчив про підвищений рівень незрілих форм клітин у периферичній крові опромінених тварин, у порівнянні з контролем, у ранні терміни після опромінення, у тому числі гемопоетичних клітин-попередників, що здатні до колонієутворення у культурі клітин. Отже, дія іонізуючої радіації в сублетальній дозі критично впливала на проліферацію гемопоетичних клітин у кістковому мозку та провокувала їхню підвищену міграцію у кровоносне русло. Визначення вмісту незрілих форм гемопоетичних клітин у периферичній крові дозволило оцінити ступінь ураження гемопоезу внаслідок дії іонізуючого опромінення.Item Optical biosensing analysis of spermine as marker of prostate cancer with help of colloidal gold and anti-spermine antibody modified transducers(2023) Prylutskyi, Maksym; Zaletok, S.; Khrystosenko, R.; Lebyedyeva, T.; Shpylovyy, P.; Mukha, Yu.; Taran, O.Prostate cancer (PC) is a deadly oncological disease spread all around the world among elderly men. Existing methods of analysis or detection of traditional biomarkers has proven to be expensive and in some cases less precise. That is why in recent years polyamines are studying as potential PC biomarkers. On the other hand biosensors have already proven themselves as precise and sensitive methods that can be used diagnostics, namely in detection of polyamines. Therefore, the aim of this research was to develop a new type of transducer for SPR biosensor based on use of colloidal gold and compare it with conventional antibody-antigen transducer to detect spermine as prostate cancer biomarker. The analysis was made with help of two biosensing devices Plasmontest and SPR-6 which were used detect spermine in range from 0.5 to 1000 nM During the research it was investigated that transducer treated with colloidal have higher sensivity to spermine comparing with antibody-treated transducer. It was observed that range of detected spermine concentration varies from 0.5 to 1000 nM and oplimum located in range 10-500 nM. This article presents data related to the development of the modern sensitive biosensor capable of detecting spermine as a potential marker of prostate cancer.Item Вплив сперміну та аміногуанідину на морфофункціональні характеристики клітин раку передміхурової залози людини лінії LNCaP(2023) Яніш, Ю.; Прилуцький, Максим; Вороніна, О.; Залєток, С.Мета: дослідити інгібуючий вплив сперміну (Спн) та модифікуючу дію аміногуанідину (АГ) на структурно-функціональні характеристики клітин раку передміхурової залози (РПЗ) людини лінії LNCaP в залежності від особливостей їх застосування. Об’єкт і методи: дослідження проведені in vitro на клітинах РПЗ людини гормонозалежної лінії LNCaP. Виживаність клітин визначали методом виключення живими клітинами вітального барвника трипанового синього у концентрації 0,08%. Концентрація застосованого у дослідженні Спн становила 1,5 і 5,0 мМ, а АГ у комбінації із Спн — 1,5 мМ. Зміни морфології клітин лінії LNCaP оцінювали за допомогою методу світлооптичної мікроскопії на фіксованих цитологічних препаратах клітин, вирощених на покривних скельцях, з подальшим забарвленням гематоксиліном та еозином. Результати: встановлено, що Спн в концентрації 1,5 мМ проявляє виражений інгібуючий ефект на ріст клітин РПЗ людини лінії LNCaP, який полягає у зниженні їх виживаності, а при застосуванні цього чинника в концентрації 5,0 мМ — у повній загибелі. Наявність в культуральному середовищі АГ (1,5 мМ) сприяє суттєвому відновленню виживаності клітин. Висновки: Спн зі збільшенням його концентрації від 1,5 мМ до 5,0 мМ, імовірно, призводить до вступу клітин LNCaP в апоптоз. У сублетальних концентраціях Спн знижує синтетичну і пригнічує мітотичну активність клітин LNCaP, у той час як АГ демонструє певну протективну дію щодо вказаних показників.Item Аналіз ефективності колонієутворення гемопоетичних клітин-попередників летально опромінених мишей CBA у культурі клітин із застосуванням математичного моделювання(Видавництво ЧНУ ім. Петра Могили, 2023) Білько, Надія; Руссу, Ірина; Білько, Денис; Бойко, Р.Тези доповіді учасників XVII наукової конференції: "Радіаційна і техногенно-екологічна безпека людини та довкілля: стан, шляхи і заходи покращення", 16 червня 2023 р., м. Миколаїв, Україна. Метою дослідження був аналіз показників колонієутворення гемопоетичних клітин-попередників мишей СВА, опромінених у сумарній дозі 8 Гр, при культивуванні у культурі дифузійних камер in vivo, а також порівняння отриманих результатів із даними, отриманими шляхом математичного моделювання на основі показників селезінкового колонієутворення мишей, опромінених аналогічним чином.Item Ivermectin affects Arabidopsis thaliana microtubules through predicted binding site of β-tubulin(2024) Kustovskiy, Yevhen; Karpov, Pavel; Blume, Yaroslav; Yemets, AllaThe ivermectin is a potent nematocide and insecticide, which has low toxicity for humans and domestic animals, but due to low biotransformation, it can be dangerous for non-target organisms. The recent determination of ivermectin absorption and accumulation in tissues of higher plants and multiple shreds of evidence of its negative impact on plant physiology provide a basis for the search for ivermectin’s molecular targets and mechanisms of action in plant cells. In this research, for the first time, the ivermectin effect on microtubules of Arabidopsis thaliana cells was studied. It was revealed that ivermectin (250 μg mL- 1) disrupts the microtubule network, induces the loss of microtubule orientation, leads to microtubule curvature and shrinkage, and their longitudinal and cross-linked bundling in various cells of A. thaliana primary roots. Further, the previously proposed binding of ivermectin to the β1-tubulin taxane site was developed and confirmed using molecular dynamics simulations of ivermectin complexes with Haemonchus contortus and A. thaliana β1-tubulins. It was predicted that similar to other microtubule stabilizing agents ivermectin binding causes M-loop stabilization in both H. contortus and A. thaliana β-tubulin, which leads to the enhancement of lateral contacts between subunits of adjacent protofilaments preventing microtubule depolymerization.Item Ефективність фотон-захватної променевої технології та фотодинамічного впливу на злоякісні та нормальні клітини людини in vitro(2022) Талько, Вікторія; Лавренчук, Галина; Почапінський, Олексій; Атаманюк, Наталія; Чернишов, АндрійМета: дослідити структурні та морфофункціональні зміни в тест-системах злоякісних (лінія А-549) та нормальних (стовбурові фібробласти) клітинах людини, опромінених рентгенівськими променями в присутності гадолінійвмісного фотон-захватного агента "Дотавіст" та світла оптичного діапазону (червоне світло) у поєднанні з фотосенсибілізатором "Фотолон". Методи: метод перещеплюваної культури клітин нормальних фібробластів людини та злоякісних клітин людини, методи опромінення рентгенівськими променями, червоним світлом, цитологічні, статистичні. Результати. Досліджено у порівняльному аспекті вплив двох бінарних променевих технологій окремо та у поєднанні, а саме: фотон-захватну дію на злоякісні (клітини недрібноклітинного раку легень людини – лінія А-549) та нормальні клітини (стовбурові фібробласти людини) при інкубації їх з гадолінійвмісним фотон-захватним агентом "Дотавіст" та фотодинамічний вплив у присутності фотосенсибілізатора "Фотолон". Встановлено за морфофункціональними характеристиками (кінетика росту, проліферативна та мітотична активність) вищезазначених тест--систем особливості впливу на злоякісні та нормальні клітини. Опромінення рентгенівськими променями в дозах 1,0, 5,0, та 10,0 Гр інактивувало 10, 46 та 80 % злоякісних клітин лінії А&549, відповідно. Опромінення клітин у дозі 1,0 Гр в присутності фотон-захватного агента "Дотавіст" (у концентрації 10 мкл/мл) на 50 % інгібує проліферацію клітин, пригнічуючи їх мітотичну активність, а в дозі 10,0 Гр в присутності "Дотавісту" гальмує на 93 % ріст та поділ злоякісних клітин, що свідчить про високу ефективність даної бінарної променевої технології. Вплив двох бінарних променевих технологій на злоякісні клітини людини лінії А-549, а саме: поєднання червоного світла з "Фотолоном" (у концентрації 0,05 мг/мл) та рентгенівських променів у вищезазначених дозах з "Дотавістом" (у концентрації 10 мкл/мл), призводить до загибелі відповідно 64, 86 та 99 % злоякісних клітин. Встановлено, що культура нормальних фібробластів більш чутлива до впливу комплексу бінарних променевих дій; опромінення в дозі 10,0 Гр у присутності "Дотавісту" та "Фотолону" інактивує 100 % клітин. Висновок. Отримані результати складають підгрунтя доклінічного етапу оцінки ефективності поєднаної впливу двох бінарних технологій та препаратів, що застосовуються у фотон-захватній технології та фотодинамічній терапії, фотон-захватного агента "Дотавіст" та фотосенсибілізатора "Фотолон", відповідно.Item New data on histogenesis and histological structure of lung cancer(2023) Bolgova, L.; Shypko, A.; Tuganova, T.; Alekseenko, O.; Smolanka, I.; Ponomarenko, A.; Bilko, NadiiaLung cancer (LC) is one of the most common malignant neoplasms in men around the world, which poses a number of important challenges for scientists. Aim. To analyze the histogenesis, features of the histological structure, and growth of LC. Materials and Methods. The surgical material of 81 patients with LC was studied. Histological preparations were stained with hematoxylin and eosin (H&E) using the Papanicolaou method. Immunohistochemical reactions with monoclonals (Ki-67, PCNA) were conducted. Results. In histological preparations of all LC types (squamous, adenocarcinoma, and small cell), along with solid growth, tumor growth in the alveoli was determined, which started from the basal membrane and grew toward the alveolus center, as evidenced by the morphological features of growth, tumor spread, and development of necrosis in the center. Conclusion. In all the studied histological preparations of LC, tumor growth in the alveoli is noted, which is confirmed by structural and cellular signs and the nature of tumor decay in the alveolus center, which corresponds to the general patterns of development of malignant epithelial tumors.Item Колонієутворювальна активність клітин-попередниць кісткового мозку пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом у порівнянні з нормою в умовах in vitro(2021) Пахаренко, Маргарита; Лагоднюк, І.; Стародуб, ГалинаМієлодиспластичний синдром (МДС) — це група захворювань, що мають клональний характер та виявляють свій патологічний вплив вже на рівні клітин-попередниць кровотворення. Вірогідно, процеси, які реалізуються під час лейкемічної трансформації, пов’язані з патологічними змінами на рівні стовбурових клітин та їх найближчих нащадків — гемопоетичних клітин-попередниць. Мета: дослідження колонієутворюючої активності клітин-попередниць кісткового мозку пацієнтів з МДС у порівнянні зі зразками здорових донорів в умовах in vitro.Item Стан гемопоетичної системи мишей Balb/C за умов гострої та тривалої дії іонізуючої радіації(Інcтитут ядерних досліджень, 2022) Руссу, Ірина; Білько, НадіяАнотація до доповіді учасників XХVIІІ Щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАНУ (Київ, 27 вересня - 1 жовтня 2021 року).Item Новий підхід у вивченні розповсюдження раку легені по паренхімі (попередні дані)(2021) Пономаренко, А.; Болгова, Лідія; Туганова, Тамара; Алексєєнко, О.; Білько, Надія; Ганул, В.Рак легені (РЛ) зазвичай діагностують у 60–70% пацієнтів у ІІІ–ІV клінічних стадіях, що не дозволяє провести радикальне лікування. Причина пізньої діагностики РЛ продовжує турбувати вчених. Ряд дослідників вважають, що основним джерелом РЛ є клітини альвеолярного епітелію ІІ типу (АЕІІ). Мотивацією для проведення досліджень стала відсутність однозначних поглядів на першопричину РЛ і недостатня вивченість поширеності його по паренхімі. Мета: визначити розповсюдженість пухлинних клітин (ПК) основних гістологічних типів РЛ і клітин АЕІІ з ознаками проліферації і атипії по паренхімі органу.Item Функціональна активність гемопоетичних клітин-попередників кордової крові у довготривалій культурі на гідрогелевій підложці in vitro(2022) Білько, Денис; Дягіль, ІринаДля збереження плюрипотентності стовбурових клітин у культурі необхідними є не тільки комплекс цитокінів, але й відповідна жорсткість підложки. Мета нашої роботи – дослідити функціональну активність гемопоетичних клітин-попередників кордової крові (КК) у процесі довготривалого культивування на м’якій підложці з поліакриламідного гелю за наявності комплексу цитокінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 і гранулоцитарно-макрофагального фактора), а також визначити переваги такого способу для подальшого використання при трансплантаціях. Для реалізації цієї мети були використані: метод довготривалого культивування in vitro на гідрогелевій підложці, спосіб колонієутворення у напіврідкому агарі, цитологічні методи досліджень, світлова і інвертована мікроскопія, статистичні методи досліджень. Завдяки використанню разом з комплексом цитокінів гідрогелевої підложки спостерігалася висока проліферативна активність гемопоетичних клітин, що відображалося в їх експансії протягом довготривалого культивування (5 тиж), а також у збереженні високих значень колонієутворюючої активності (521,5 ± 7,5 колоній на 1.105 експлантованих клітин). Таким чином, експансія гемопоетичних стовбурових клітин та їх найближчих нащадків у культурі залежить від жорсткості підложки.Item Аналіз впливу пролонгованого опромінення на гемопоетичні клітини/попередники у гелевих дифузійних камерах за допомогою математичного моделювання(2022) Білько, Денис; Бойко, Роман; Руссу, Ірина; Дягіль, Ірина; Білько, НадіяМета: визначення функціональної активності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку мишей, культивованих у гелевих дифузійних камерах, на етапах відновлення гемопоезу після їх пролонгованого опромінення у летальній дозі в порівняльному аспекті з методом колонієутворення у селезінці з використанням математичної моделі. Матеріали і методи. Було використано метод культивування клітин у гелевих дифузійних камерах, цитологічні методи, математичне моделювання, статистичні методи досліджень. Зразки кісткового мозку, вилученого зі стегнової кістки мишей і опроміненого у сумарній дозі 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв, культивували у дифузійних камерах із напіврідким агаром у черевній порожнині мишей-реципієнтів лінії CBA. Результати. Проведено порівняльний аналіз ефективності колонієутворення клітин-попередників (КУО) при культивуванні у гелевих дифузійних камерах у процесі відновлення гемопоезу протягом 30 діб, а також у селезінці летально опромінених тварин, у відповідності до математичної моделі. Аналіз кінетики колонієутворення у гелевих дифузійних камерах після пролонгованої дії іонізуючого опромінення свідчив про двофазний характер відновлення гемопоезу. Так, у перші кілька діб після опромінення спостерігається падіння кількості КУО порівняно з контролем, яке продовжується до 9-ї доби. Далі відбувається різке зростання кількості КУО в культурі клітин, яке продовжується до повного відновлення гемопоезу. Отримані дані, у перерахунку на стегнову кістку миші, відповідають результатам колонієутворення у селезінці опромінених тварин, описаним К. С. Чертковим (1973, 1977) та взятим за основу при побудові нами математичної моделі, а також її параметрам, які описують процес відновлення гемопоезу. Висновки. Відповідність показників, отриманих при культивуванні методом гелевих дифузійних камер кісткового мозку мишей, опромінених пролонговано у сумарній дозі 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв, результатам колонієутворення у селезінці летально опромінених мишей, що були покладені в основу побудови математичної моделі, свідчить про доцільність використання математичної моделі для оцінки процесу відновлення гемопоезу клітинами-попередниками різних рівнів дозрівання, а експериментальний підхід вирощування КУО у гелевих дифузійних камерах може розглядатися як додатковий спосіб дослідження відновлення гемопоезу нарівні з методом селезінкових колоній.Item Особливості функціонування гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку хворих на мієлодиспластичний синдром у культурі in vitro і в гелевих дифузійних камерах in vivo(2022) Білько, Денис; Пахаренко, МаргаритаМієлодиспластичний синдром (МДС) – це клональне захворювання зі змінами, які відбуваються завдяки мутаціям, що призводять до цитогенетичних порушень і охоплюють відділ гемопоетичної стовбурової клітини. Дослідники показали, що типи росту колоній у культурі лейкемічних клітин із гострою та хронічною мієлоїдною лейкемією мають прогностичне значення для визначення ймовірності отримання ремісії чи прогресування захворювання. Проте єдиної думки щодо прогностичної цінності клональних культуральних методів досліджень у разі МДС немає. Метою дослідження було з’ясування ролі гемопоетичних клітин-попередників, найближчих нащадків стовбурової клітини, у формуванні патологічного процесу у разі МДС і виявлення особливостей колонієутворення та морфологічного складу колоній з кісткового мозку пацієнтів у культурі in vitro та in vivo в дифузійних камерах, імплантованих у черевну порожнину лінійних тварин, для визначення їх можливого прогностичного значення. Зразки кісткового мозку пацієнтів з МДС із надлишком бластів-1 досліджували гематологічним, культуральним, цитологічними і статистичними методами. Виявлено особливості колонієутворення в культурі з напіврідким агаром кісткового мозку пацієнтів з МДС із надлишком бластів-1. Встановлено, що у хворих у разі виявлення захворювання відбувається пригнічення колонієутворювальної здатності в напіврідкому агарі клітин-попередників, зменшення кількості клітин у колоніях і поява примхливих форм клітинних агрегатів із змі- нами в диференціюванні в культурі. У роботі оцінено здатність кісткового мозку у разі МДС із надлишком бластів-1 до утворення колоній-клонів гемопоетичними клітинами-попередниками під час культивування в напіврідкому агарі як in vitro, так і in vivo. Визначено інформативні показники морфофункціональних характеристик стовбурових клітин та їхніх нащадків у культурі, як-от колонієутворювальна здатність і клітинний вміст колоній. Доведено, що результати культивування в дифузійних камерах in vivo зіставні з даними, отриманими in vitro, і можуть стати додатковою ознакою виявлення і прогресування МДС поряд із традиційними методами.Item Морфофункціональні характеристики гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку у гуманізованій культуральній системі in vivo(2022) Білько, Денис; Чайковський, Юрій; Руссу, Ірина; Пахаренко, Маргарита; Лагоднюк, Ігор; Білько, НадіяОдним із варіантів гуманізованої моделі "людина-тварина" є дифузійні камери, імплантовані у черевну порожнину миші – реципієнта. Метою нашого дослідження було визначення оптимальних параметрів культивування гемопоетичних клітин-попередників у гелевих дифузійних камерах і їх функціональної активності залежно від місця забору кістковомозкових клітин. Використовували метод культивування у гелевих дифузійних камерах in vivo, спосіб колонієутворення у напіврідкому агарі, цитологічні методи досліджень, світлову і інвертовану мікроскопію, статистичні методи досліджень. Встановлено оптимальні умови культивування та кінетичні показники утворення клітинних агрегатів попередниками кісткового мозку пацієнтів без гематологічної патології у напіврідкому середовищі in vivo протягом 16 діб. Визначений найбільш придатний термін зняття результатів експериментів – 12-ту добу культивування. Оптимальною для проведення подальших досліджень була кількість клітин 5 · 105 в 1 мл, або 1 · 105 клітин на одну камеру. Виявилося, що незалежно від місця забору біологічного матеріалу з кісткової тканини людини колонієутворення в культурі дифузійних камер підтримується на одному рівні: ефективність колонієутворення для стернального пунктату становила 36,5 ± 2,3, для кісткового мозку з фрагмента ребра – 38,5 ± 4,8, для трепанобіоптату з передньої верхньої ділянки гребеня клубової кістки – 35,5 ± 6,8, з задньої верхньої ділянки гребеня клубової кістки – 37,3 ± 5,5, що є важливим для використання стовбурових клітин з різних ділянок кісткової тканини в разі трансплантації. Про це свідчать проліферативний потенціал і індекс дозрівання клітин у клонах. Отримані результати поглиблюють уявлення про функціонування гемопоетичних стовбурових клітин в організмі людини в нормі.