Кафедра міждисциплінарної освіти

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28658

Browse

Now showing 1 - 20 of 37

The Conflict Between State And Society During The War In Ukraine: The Issue Of Agency
(2024) Nagornyak, Tetyana; Ozadovsky, Ihor; Studilko, Maksym
The authors of this article aim to clarify the specifics of the State-Society conflict, which reached its peak during the events of 2013–2014, to determine the essence of the Ukrainian events of the last decade along the axis of the State-Society conflict in the context of further modernization of Ukraine.To do this, it is proposed to analyse the dynamics of changes in geopolitical, socio-economic and political contexts; to investigate the peculiarities of the development of the confrontation in the border territories, which were of key importance in the process of transformation of the confrontation from the beginning to an armed conflict; through the prism of sociological research, to reveal the dynamics of relations between the State and Society during the last ten years and to find out their real state.
The Demographic Factor in Shaping State Policy for Higher Education of Ukraine
(2024) Zaichenko, Iryna
The article examines key indicators of the demographic crisis in Ukraine, highlighting manifestations of the nation’s aging and natural population decline. It’s determined that understanding and analyzing the demographic situation allows for predicting changes in the size and structure of the student population, which is crucial for the effective development of higher education in Ukraine. Considering the trends of declining birth rates and an aging population, it is important to adapt admission strategies for students and educational programs accordingly. The examination of the demographic crisis helps identify key challenges, such as a decrease in the number of high school graduates, which can impact competition within the higher education environment.The trends examined in the article, including the decline in the birth rate of the Ukrainian population, the aging of the nation, the level of migration, and the loss of the civilian population due to the war, enable us to characterize the situation in Ukraine as depopulation. Notable changes in the demographic landscape and shifts in the population structure occurred after February 24, 2022, including irreversible human losses, population emigration (over 10 million people), and a decline in the average birth rate. A correlation was identified between the number of births each year and the dynamics of educational services’ capacity. It was observed that higher education in Ukraine will confront significant demographic challenges in the next 17 years. In the context of the strategic goal to restore Ukraine’s human capital, the article suggests viewing higher education as an effective instrument of state policy in a cyclical process: attaining higher education, integrating graduates into the national economy, ensuring financial stability, fostering active citizenship, and promoting loyalty to the state—all contributing to an improvement in the demographic situation.
Economic Diplomacy and Cross-Border Project Cooperation under Wartime
(2026) Khaletska, Alina; Kravchuk, Natalia; Chudy-Hyski, Dorota
The aim of this publication is to identify the key approaches and contextual factors shaping the development of local democracy as a driving force behind cross-border project cooperation and economic diplomacy in the context of war and transformations caused by integration. The article examines why and how local policymakers are increasingly developing responses to global challenges based on local realities, thereby transforming the institutional environment in which local communities operate. The study analyses the general need for fairness in contexts of cooperation and competition including citizen engagement, promoting integrity, and awareness of community priorities. The study demonstrates that participation, autonomy, and effectiveness are the core principles of local democracy, and argues that these principles significantly strengthen the international agency of cities and communities in multilateral and bilateral cross-border relations. This study highlights the growing role of economic diplomacy, which is developing within the framework of multilevel systems involving both state and non-state actors at both territorial and nonterritorial levels. It is noted that local democracy, economic diplomacy, and cross-border project cooperation together form a new paradigm of regional development, in which communities act not as passive recipients of policy, but as active international actors capable of shaping development trajectories and addressing global challenges through solutions developed at the local level. Polish-Ukrainian cross-border relations are used in the study as an illustrative example reflecting broader European trends, rather than as the primary subject of the study. The methodological approach combines elements of multilevel governance analysis, contextual interpretation of decentralization reforms and cross-border projects, enabling the authors to determine how local democracy contributes to the development of economic diplomacy and cooperation within the framework of cross-border projects cooperation under wartime and EU integration.
Historical formation of border regions in the context of the transformation of the modern world order
(2024) Astramowicz-Leyk, Teresa; Nagornyak, Tetyana; Ozadovsky, Ihor
Border regions are formed in different spatiotemporal continua and under different initial conditions, where historical factors play the most important role. As a result, these territories are not homogeneous in terms of their character, essence, self-identification, and aspirations. The features of modern border regions have evolved under the influence of geographic, economic, and political factors, as well as migration processes. In this study, attempts were made to classify border regions and to ana-lyze the history and development prospects of these areas as constituent elements of sovereign states. In the group of the examined factors, the main focus was placed on the historical discourse concerning the formation of these territories, their present development, the influence exerted by their respective states, and the interactions with these states. The novelty of the presented research stems from the fact that it classifies modern border regions into three types. The first type includes self-sufficient regions which fostered the development of political nations with a high economic potential, symbolic capital, and stable political institutions. These territories could probably evolve into independent states and, under favorable economic and political conditions, could destabilize their respective countries. The second category of border regions are monoethnic regions with a strong ethnic and religious identity. Due to resource scarcity, these areas are dependent on external funding (both from their respective countries and other states) and could become hotbeds of international conflict. The third type of border regions are territories situated along geographic boundaries, where ethnic or civic identity has not evolved. These areas are vulnerable to external influence, and they are regarded as risk zones that are unable to achieve independence, but can destabilize states whose boundaries overlap these territories.
Modern Governance of Higher Education Institutions: Models, Trends, and Managerial Challenges
(2026) Zharova, Liubov; Michał, Śleziak
The governance of higher education institutions (HEIs) has become one of the central concerns of contemporary educational policy, driven by globalisation, demographic shifts, digital transformation, and growing demands for institutional accountability and quality assurance. This article offers a comprehensive analysis of theoretical foundations, contemporary governance challenges, and current European trends shaping the management of modern universities, with particular attention to the comparative experience of Ukraine, Poland, and the European Union in the period 2020–2025. Drawing on conceptual frameworks including shared governance, managerial governance, network governance, and evidence-based decisionmaking, the article examines how HEIs navigate competing pressures between academic autonomy and public accountability. The comparative empirical analysis reveals significant divergences in institutional autonomy, quality assurance maturity, leadership professionalisation, and lifelong learning infrastructure. Ukraine’s higher education system, operating under the compounded pressures of pandemic disruption and armed conflict, demonstrates both acute structural vulnerabilities – including enrolment instability, declining international student numbers, and low graduate employability – and remarkable adaptive capacities, exemplified by the rapid growth of adult learners and the internationally recognised Diia.Education digital platform. Poland’s successful post-decline recovery within EHEA frameworks offers a constructive governance reference point. The article concludes that convergence with European governance standards requires Ukraine to pursue institutional rationalisation, autonomy expansion, leadership development, and the strategic integration of lifelong learning, while its crisis-driven innovations offer transferable insights for the broader European Higher Education Area.
New dimension of diplomacy: role of Africa in Ukraine's global strategy
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Oliynyk-Domochko, Marta
Матеріали доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Міждисциплінарні експертизи для відновлення і розвитку України", яка відбулася у м. Київ 5 червня 2025 року.
Resilience of School Principals in Crisis Education Management during Wartime
(2026) Pizhuk, Olha; Nagornyak, Tetyana; Kamionka, Mateusz
This study examines the mechanism linking strategic thinking, organizational culture, resilience, and management competencies of school principals under crisis conditions, with a particular focus on the mediating role of organizational culture and resilience. The study is based on a quantitative survey conducted among school principals and administrators in Ukraine (n = 125). The data were analyzed using descriptive statistics, reliability analysis (Cronbach’s α), Pearson correlation, multiple regression, and mediation analysis with bootstrapping procedures. The results indicate that strategic thinking does not have a statistically significant direct effect on management competencies. Instead, its influence is realized indirectly through organizational culture and resilience. Both mediators demonstrate significant positive effects on management competencies, with resilience emerging as the strongest predictor. The mediation analysis confirms a full mediation effect. The findings suggest that management competencies under crisis conditions, particularly in the context of war in Ukraine, are shaped not only by cognitive capacities but also by organizational and adaptive mechanisms. The study contributes to literature by integrating cognitive, organizational, and resilience-based perspectives into a unified explanatory model of leadership effectiveness. The results have important implications for leadership development and education policy, highlighting the need to strengthen organizational culture and resilience in addition to strategic thinking, particularly in contexts of war and post-crisis recovery.
VRIO-діагностика в стратегічному управлінні розвитком закладів освіти
(2026) Піжук, Ольга
У статті розкрито концепцію VRIO-діагностики як аналітичного інструменту стратегічного управління розвитком закладів освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою уніфікації підходів до оцінювання внутрішнього ресурсного потенціалу освітніх організацій, адже традиційні методи (SWOT, Balanced Scorecard, KPI тощо) не враховують взаємозв’язків між ресурсами, компетентностями та організаційною культурою, що ускладнює комплексне оцінювання стратегічної спроможності. На основі ресурсно-орієнтованого підходу обґрунтовано доцільність адаптації моделі VRIO (Value, Rarity, Imitability, Organization) до освітнього контексту як засобу виявлення основних ресурсів, здатних створювати довгострокові конку-рентні переваги. Розроблено концептуальну модель і методику VRIO-діагностики, яка передбачає оцінювання п’яти груп ресурсів: людських, інформаційних, матеріально-технічних, соціально-репутаційних і фінансових — за чотирма критеріями VRIO з використанням бальної шкали (0–2) та розрахунком інтегрального VRIO-індексу. Методика апробована на прикладі закладів освіти, що реалізують програми стратегічного розвитку, і дала змогу сформувати індивідуальні VRIO-профілі кожної організації. Результати показали, що найвищі показники мають людські та соціально-репутаційні ресурси, тоді як інформаційні та організаційні потребують посилення, особливо щодо цифровізації управління, комунікації та знаннєвого обміну. Отримані результати підтверджують ефективність VRIO-методики як практичного інструменту стратегічного управління, що поєднує якісний і кількісний аналіз, забезпечує порівнянність стратегічного потенціалу різних організацій і сприяє обґрунтованому плануванню розвитку освітньої системи.
Африканістика : навчальний посібник
(Києво-Могилянська школа професійної та неперервної освіти, 2026) Олійник-Дьомочко, Марта; Зайченко, Ірина; Хоманець, Володимир; Щерба, Олександр; Олійник, Юрій
Навчальний посібник підготовлено за результатами викладання дисциплін за minor "Африканістика" у 2025–2026 н.р. для здобувачів освітньо-наукової програми "Економічна дипломатія та GR-політики". Видання пропонує комплексний погляд на Африку, виходячи за межі стереотипного сприйняття континенту. У шести модулях посібника висвітлено ключові аспекти сучасного життя регіону: від політичної географії та аналізу трансформації владних інститутів до природи збройних конфліктів і моделей економічного суперництва глобальних акторів (США, КНР, РФ). Окрему увагу приділено питанням багатосторонньої дипломатії, інтелектуальної деколонізації та соціокультурним драйверам змін. Навчальний посібник з Африканістики розрахований на студентів, дипломатів, аналітиків та всіх, хто цікавиться стратегічним потенціалом Африканського континенту в контексті нових зовнішньополітичних пріоритетів України.
Вплив глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави
(2024) Кравчук, Наталія
Дослідження впливу глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави є важливим контекстом розуміння сучасних проблем глобального розвитку й актуальною проблематикою для міждисциплінарного дискурсу. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження цих аспектів глобального розвитку, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між геополітикою, глобальними трендами та конкурентоспроможністю держави в геоекономічному просторі. У статті обґрунтовано вплив глобальних трендів на геостратегічне позиціонування держав у геоекономічному просторі, окреслено методологічні засади формування геостратегії конкурентоспроможності держави в глобальному просторі з урахуванням її геостратегічної локації та стратегічної зони присутності. Запропоновано під геостратегією конкурентоспроможності розуміти комплекс стратегічних заходів, спрямованих на визначення і забезпечення конкурентних переваг держави чи регіону в умовах поточної глобальної кон’юнктури та глобальних викликів і трендів. Виокремлено такі основні етапи розроблення геостратегії конкурентоспроможності держави: аналіз глобальних трендів; визначення геостратегічної локації держави та її стратегічної зони присутності в глобальному просторі; вибір стратегій; розроблення плану дій і використання ресурсів; моніторинг та оцінювання стратегій. Аргументовано, що розроблення геостратегії конкурентоспроможності передбачає визначення найкращих способів досягнення геостратегічних цілей держави, оцінювання загроз і можливостей, а також стратегічних векторів розвитку держави з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. За результатами аналізу глобального ландшафту ризиків і карти взаємозв’язків між ними окреслено глобальні тренди, що створюють серйозні виклики для глобального розвитку загалом та значною мірою впливають на конкурентоспроможність держав в умовах «великого перезавантаження» в переважній більшості з них. На основі адаптованого варіанта матриці «Маккінсі» (McKinsey) побудовано матрицю геостратегічного позиціонування держав у геоекономічному просторі. На цій методологічній основі окреслено сценарії геостратегій конкурентоспроможності для різних держав у глобальному просторі з урахуванням їхньої геостратегічної локації (поточної позиції) та стратегічної зони присутності (геостратегічних пріоритетів). Виокремлено такі 3 основні стратегічні зони присутності держав у глобальному просторі: зона розвитку, зона адаптації та зона стиснення присутності – і запропоновано сценарний підхід до формування геостратегії конкурентоспроможності держави в геоекономічному просторі.
Військово-технічне співробітництво України з партнерами: політичні обмеження та економічні можливості
(2026) Осадчий, Олександр; Желябовська, Яна
У статті досліджено військово-технічне співробітництво (далі — ВТС) України з міжнародними партнерами у 2022–2025 рр. як багатовимірний процес, що формується на перетині політики, економіки та національної безпеки. Аргументовано, що після початку повномасштабної війни ВТС еволюціонувало від переважно епізодичних поставок до системи повного циклу, яка охоплює навчання персоналу, логістичну й ремонтно-сервісну підтримку, стандартизацію процедур, передачу технологій та елементи виробничої кооперації. Показано, що ефективність ВТС визначається взаємодією двох груп чинників: 1) політичних обмежень — внутрішньополітичних циклів держав-партнерів, режимів експортного контролю, чутливості технологій та ескалаційних ризиків, а також процедурної інерції ухвалення рішень; 2) економічних можливостей — спроможності України забезпечувати життєвий цикл отриманих систем, розвивати сервісні хаби, диверсифікувати фінансові механізми та локалізувати окремі виробничі операції. На матеріалі кейсів США, ЄС і Туреччини виокремлено різні моделі ВТС: масштабна ресурсно-технологічна підтримка та інтероперабельність (США), інституційна координація та поступова виробнича інтеграція (ЄС), технологічна взаємодоповнюваність і двостороння кооперація в чутливих сегментах (Туреччина). Обґрунтовано, що стратегічний ефект ВТС зростає за умови переходу від логіки "поставок" до логіки "спроможностей", тобто включення в пакети підтримки навчання, ЗІП, ремонту, боєприпасів та управління запасами, а також формування передбачуваного регуляторного середовища для спільних виробництв. Сформульовано рекомендації для державної політики: посилення міжвідомчої координації, пріоритезація стандартів і платформ, розвиток локалізації та довгострокових програм співпраці.
Галузеві та інтегральні показники у формуванні стратегії конкурентоспроможності територіальних громад та регіонів
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2024) Козир, Сергій; Нагорняк, Тетяна
Матеріали доповіді учасників VІІІ міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених "Перспективи розвитку територій: теорія і практика. Поствоєнне відновлення", яка відбулася у м. Харків, 14–15 листопада 2024 року.
Гендерний вимір трансформації сучасних моделей дипломатії в політиках забезпечення стійкого миру "середніх" держав Глобального Півдня
(2026) Цибульська, Юлія; Олійник-Дьомочко, Марта
This article examines the intersection of two dimensions – "middle powers" and feminized political practices of conflict resolution and sustainable peace, taking into account the cases of countries of the Global South, and especially the countries of the African continent. Data are presented on the global dimension of women’s political representation, the implementation of the agenda of UN Security Council Resolution 1325 "Women, Peace, Security", and a comparative analysis of the dynamics of women’s leadership on the European and African continents. The intersection of middle powers and WPS is studied using the examples of Colombia, Ethiopia, and Rwanda. In each of them, the following are indicated: the state of the conflict, peace initiatives, and women’s involvement; the effectiveness of specific mechanisms of women’s participation is characterized, and the factors that influenced their success are identified. The reasons for the effectiveness of the Gender Sub-Commission in the Colombian conflict are identified, the superficial and façade-like nature of changes in the political system of Ethiopia is characterized, the unique role of women in the postgenocide justice system in Rwanda, which later transformed into a high participation of women in the country’s politics, is demonstrated. Through the analysis of three cases, it is shown that the gender dimension plays a decisive role in the transformation of modern diplomacy of middle powers of the Global South, however, the presence of women in the peacekeeping architecture is not a guarantee of sustainable peace per se. In conclusion, it is noted that middle powers are already acting as accelerators of new models of diplomacy, because they have limited resources and many challenges, and therefore compensate for this through flexibility, innovative approaches, and the search for non-standard solutions, one of which is the institutionalization of women’s participation in diplomatic practices and peacebuilding procedures.
Глибина інтеграції міжнародного бізнесу як чинник ефективності економічного відновлення
(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2026) Ніколенко, О.; Піжук, Ольга
Матеріали доповіді учасників IV Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", що відбулася 15-17 квітня 2026 року.
Дипломатія збалансованих рішень: використання BSC у моделі економічної дипломатії України
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Кравчук, Наталія; Хоманець, Володимир
Матеріали доповіді учасників міжнародної науково-практичної конференції "Міждисциплінарні експертизи для відновлення і розвитку України", яка відбулася у м. Київ 5 червня 2025 року.
Дослідження історії створення "єврейського національного осередку" в Палестині в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів (ХХ – початок ХХІ ст.)
(2013) Зайченко, Ірина
Під впливом комплексу об’єктивних факторів історія будівництва єврейської держави в Палестині опинилася в епіцентрі кардинальних політичних і соціально-економічних проблем особливої наукової актуальності та великої практичної значущості. Однак, на сьогодні рівень вивчення зазначеної проблеми у вітчизняній історичній науці є недостатнім. Хоча, формально історія Держави Ізраїль розпочалася з проголошення незалежності 14 травня 1948 р., фактично вона формувалася впродовж багатьох десятиріч як "країна шляху", коли складалися квазідержавні інститути управління, профсоюзи, система освіти й охорони здоров’я, воєнні організації тощо. Більш того, витоки сучасного стану відносин Держави Ізраїль з мусульманським світом слід шукати саме в історичному минулому. Отже існує об'єктивна необхідність комплексного дослідження передумов формування єврейської держави в Палестині, що неможливо зробити без осмислення доробку попередників.
Зовнішньополітична стратегія Туреччини в Африці в умовах змін сучасного світопорядку
(2025) Безпала, Валерія; Зайченко, Ірина
У статті досліджено зовнішньополітичну стратегію Туреччини на Африканському континенті та її вплив на процеси регіоналізації в Африці. Проаналізовано еволюцію турецької політики в Африці, починаючи з кінця 1990-х років, коли було розроблено Африканський план дій, і до сучасного етапу активної дипломатичної, економічної, безпекової та культурної присутності. З’ясовано, що Туреччина застосовує комплексний підхід, поєднуючи інструменти публічної дипломатії, економічну співпрацю, військове співробітництво та засоби м’якої сили, що в синергії забезпечують їй унікальне позиціонування серед інших глобальних акторів на континенті. Особливу увагу приділено аналізу основних наративів, за допомогою яких Туреччина конструює позитивний імідж в африканських країнах, зокрема твердженням про відсутність досвіду колоніалізму в минулому та орієнтацію на взаємовигідне партнерство, на відміну від інших глобальних гравців у регіоні: США, КНР, Росії та ін. Розглянуто базові механізми впливу Туреччини в Африці, а саме: збільшення кількості дипломатичних місій, інтенсифікація торговельно-економічної взаємодії, створення військових баз, укладання угод у сфері безпеки, надання гуманітарної допомоги та поширення турецької культури й освіти через відповідні державні інститути й недержавні інституції. Окреслено також роль приватних компаній і релігійних організацій у посиленні турецької присутності в регіоні. У підсумку визначено прагнення Туреччини утвердитися в Африці в ролі довгострокового стратегічного партнера з одночасним посиленням власних економічних, політичних і безпекових позицій на континенті. Також вказано на ризики для самої Туреччини у разі продовження нарощування присутності в Африці, серед яких, зокрема: конкуренція з іншими глобальними і регіональними акторами, внутрішня політична динаміка в самій Туреччині та нестабільність у низці африканських держав. Виявлено перспективи подальшої активізації турецько-африканських відносин і необхідність врахування комплексного характеру нової африканської політики Туреччини в процесах регіональної інтеграції.
Зовнішньополітична стратегія Туреччини в Африці: еволюція ролі з регіонального до глобального гравця
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Безпала, Валерія; Зайченко, Ірина
Матеріали доповіді учасників міжнародної науково-практичної конференції "Міждисциплінарні експертизи для відновлення і розвитку України", яка відбулася у м. Київ 5 червня 2025 року.
Криза публічної політики ЄС в умовах трансформації світопорядку: академічний дискурс
(2026) Волянюк, Ольга; Гуменюк, Іван
Криза публічної політики Європейського Союзу стала однією з центральних тем сучасного академічного дискурсу, оскільки виявила суперечності між нормативними засадами інтеграційного проєкту та реальними механізмами ухвалення рішень в умовах кризових світових процесів. Це оглядова стаття результатів академічних досліджень останніх років із вказаної тематики. Російсько-українська війна, енергетична та продовольча нестабільність, сповільнені темпи протидії пандемії COVID-19, Brexit, конфлікти довкола міграційних процесів і прикордонних територій — ці та інші прояви кризи сучасного світопорядку вказали також на обмеження інституційної архітектури Союзу, поставивши під сумнів його спроможність розвивати ефективне управління та демократичну легітимність. Наукові дослідження останніх років у цій сфері демонструють зростання уваги до таких аспектів: стратегічна автономія ЄС, конкурентоспроможність у глобальному середовищі, стійкість енергетичної політики, а також зв’язок між багаторівневим демократичним дефіцитом і кризовим управлінням. Значна частина публікацій фокусується на аналізі впливу сучасної війни на зовнішню та безпекову політику Союзу, наголошуючи на феномені «дорослішання» ЄС як міжнародного суб’єкта та посиленні його оборонних і дипломатичних спроможностей. Проте певні напрями, зокрема довгострокові наслідки міграційних хвиль, взаємозалежність між енергетичними реформами та стратегічною автономією, а також роль промислової політики у зміцненні внутрішньої єдності Союзу та конкурентоспроможності окремих його територій, залишаються недостатньо вивченими. Дослідження також вказують на суперечність політичних рішень: ЄС зміцнює свою зовнішню і безпекову політику, демонструє здатність діяти як консолідований актор, однак розбіжності між державами-членами зберігаються, що ускладнює вироблення довгострокових стратегій. В умовах трансформації сучасного світопорядку невирішеними залишаються питання взаємозалежності між демократичною легітимністю та інституційною стійкістю, між технічними реформами ринку та безпековими завданнями, між короткостроковою мобілізацією ресурсів і довгостроковою перспективою інтеграції.
ЛГБТ-військові в Україні під час російсько-української війни: тенденції в суспільному ставленні та перспективи впровадження політик із протидії дискримінації в армії України
(2025) Щерба, Дзвенислава; Дьяченко, Іван
У статті окреслено роль ЛГБТ-військових в українському суспільстві як суб’єкта спротиву в російсько-українській війні в контексті суспільних настроїв та можливостей для впровадження антидискримінаційних політик в інституті армії. За результатами дослідження, які ґрунтуються на матеріалах проведеного опитування, виокремлено основні тенденції в громадській думці щодо участі ЛГБТ-людей у захисті країни під час повномасштабної війни та впровадження політик із протидії дискримінації в армії України. Крім того, розглянуто приклади політик щодо ЛГБТ-військових у Швеції, США, Великій Британії та Канаді, які потенційно могли б бути адаптовані і до українського контексту.

Browse

Browsing Кафедра міждисциплінарної освіти by Title

Results Per Page

Sort Options